Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.
Олександр Михед
Після виходу його книг у світ, не в одного українського читача перевернулись уявлення про українську книжку. Адже Михед не вважає себе письменником у звичному значенні слова, а у своїй мультивекторній роботі він поєднує літературу, кінематограф і мистецтво в єдину гримучу суміш.
Настасья Мілевська
Тендітну харківську поетесу по праву вважають найемоційнішою на літературній сцені України. Її виступи – своєрідні моноспектаклі, які “прошивають” наскрізь слухача.
Юрій Іздрик
Він є одним з креаторів станіславського феномену. Як не дивно, сам Іздрик себе письменником теж не вважає. Його часто називають “людиною-оркестром”, оскільки крім літератури він займається ще музикою та живописом.
Артем Чех
Цікаво, що у лави письменників Чех потрапив не за своєю волею, його перший роман без його відома товариш надіслав на конкурс. Виокремити якусь одну характеристику його творів дуже складно. Адже кожна його книга – це зовсім інший світ, інші жанрові напрямки, карколомні сюрреалістичні сюжети.
Олександр Ірванець
Ірванець є одним з учасників літературного гурту “Бу-Ба-Бу”.
Його поезію перекладають англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською та російською мовами. На йогу думку, українська поезія занадто насичена мінорними нотками, тому створює повну їй протилежність. “Цей такий плач над собою, він негарний. Хочеться чогось світлого та оптимістичного”, – вважає Ірванець.
Павло Коробчук
Коробчук відомий, перш за все, своєю “слемерською” діяльністю. Виграв понад десяток таких літературних турнірів. Його поезія брутальна та неймовірно колоритна. Чого тільки вартують “Гоповідання”, які розповідають про такий феномен українських двориків, як “гопники”. Оповідання насичені відповідним сленгом, герої реалістичні настільки, що здається зараз будуть просити подзвонити.
Юрій Андрухович
Його вважають живим класиком “актуальної” української літератури. Творчість Андруховича чи не найкращий приклад постмодернізму в українській літературі. У своїх романах він використовує прийом “текст у тексті”, тобто інтертекстуальність.
Ліна Костенко
Вона вже багато років зберігає за собою почесне місце на поетичному Олімпі України. Її називають “нерозгаданим чудом”, “неймовірним птахом”, “голосом народу”, “пілігримом вічності”.
Люко Дашвар
Під псевдонімом “Люко Дашвар” ховається колишня журналістка Ірина Чернова. Її літературна діяльність розпочалася після того, як її роман “Село не люди” отримав нагороду на “Коронації слова”.
Ірен Роздобудько
Безхмарна літературна кар’єра донецької письменниці та журналіста розпочалася після 2000-го року. Авторка не припиняє дивувати свого читача своєю різноманітністю та ерудованістю. Письменниця сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами й героями.
Марія Матіос
Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва.
Кость Москалець
Кость Москалець — автор слів і музики до пісні, яку співає вже не одне покоління молодих людей: “Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, вип’єте холодного вина”. Вже десять років Кость Москалець уникає публічності. Майже ніколи не спілкується з журналістами Він пише, читає, п’є запашний чай і рибалить у компанії Тараса Чубая.
