Наведемо абзац цитат з книги Мирослава Дочинця «Горянин. Води Господніх русел», коли читаєш і вкотре розумієш – життя прожити – не поле перейти. Це неймовірно душевна історія життя простого чоловіка, який на старості років розпочинає боротьбу з природною стиxією – Річкою, яка хоче відібрати його землю.
1. Пий там, де кінь п’є. Кінь поганої води не буде пити ніколи.
2. Став ліжко там, де кішка вкладається.
3. Їж фрукт, якого черв’як торкнувся.
4. Сміливо бери гриби, на які мошкара сідає.
5. Сади дерево там, де кріт землю риє.
6. Будинок став на тому місці, де змія гріється.
7. Колодязь копай там, де птахи гніздяться в спеку.
8. Лягай і вставай “з курми” – будеш мати золоте зерно дня.
9. Їж більше зеленого – будеш мати сильні ноги і витривале серце, як у звіра.
10. Плавай частіше – будеш себе почувати на землі як риба у воді.
11. Частіше дивись на небо, а не під ноги – і будуть твої думки ясні й легкі.
12. Більше мовчи, ніж говори – і в душі твоїй поселиться тиша, а дух буде мирним і спокійним.
Книга Мирослава Дочинця «Горянин. Води Господніх русел» – це незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п’ядь родової землі, кожну крихту родового скарбу. Ця книга – про “стяжання духу”, мудрість любові, про пам’ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день – це сходження до чогось і спуск у нікуди…
