Більшість людей переживають, що про них подумає оточення, постійно хочуть догодити комусь, забуваючи про свої інтереси і потреби. Чому так відбувається? Адже ми одне одному не зобов’язані.
Часто ми потрапляємо в ситуації, в яких відчуваємо себе винними перед кимось. Ми просимо вибачення, та в деяких ситуаціях цього робити не потрібно. Прощення — це каяття від чистого серця. І в сучасному світі воно вже втратило свою основну ідею.
Адже ми перепрошуємо по кілька разів на день, навіть не помічаючи цього. В маршрутці, на роботі, в університеті, просто на вулиці, в супермаркетах, в кінотеатрах та інших громадських місцях. Думаємо, що це всього лише елементарні правила етикету, але помиляємося. Не кажіть гучних слів каяття даремно.
Ніколи не просіть вибачення за любов. Про яке почуття провини може йти мова, якщо прекрасно те, що ви здатні любити когось? Нехай це навіть не взаємно. Але ж ви ні в чому не винні. Бережіть в собі це почуття. Вас теж обов’язково покохають.
Не просіть вибачення за те, що відмовили кому-небудь у чомусь. Треба вміти сказати «ні». Ви повинні поважати себе і не зобов’язані виконувати те, чого не хочете.
Ніколи не перепрошуйте за своє минуле. Адже те, що було, залишилося далеко позаду. І змінити його, на жаль чи на щастя, не можна. Безглуздо просити вибачення за це. Просто важливо жити справжнім, не повертатися до минулого.
Не вимовляєте слів вибачення за свою недосконалість, за те, що ви такий. Будь це специфічна зовнішність або жорсткий характер. Ви такий, який є, і нехай вас приймає оточення. Людина не винна, що народилася саме такий. Не приміряйте маски, будьте собою. Не намагайтеся догодити всім.
Не просіть вибачення за власну думку. Пам’ятайте, що ви — особистість і маєте свою точку зору, а в суперечці народжується істина. Якщо ж ви явно не маєте рації, то вмійте визнати це.
Не потрібно перепрошувати за прохання про допомогу. Сьогодні допоможуть вам, а завтра допоможете ви кому-небудь. Це нормально і прощення не вимагає, а ось слова подяки не будуть зайвими.
Не варто просити вибачення за іншу людину. Нехай вона робить це сама. Відповідайте тільки за свої вчинки, дії і слова.
Навчіться не просити вибачення за правду. Адже якою б гіркою вона не була, в будь-якому випадку краща, ніж брехня.
Не перепрошуйте за те, що ви чогось не знаєте. Людина не може знати всього на світі. Незнання відповіді на будь-яке запитання — це нормально. Але не забувайте, що прагнення до знань завжди піде вам на користь.
Не просіть вибачення за розрив невдалих відносин, відмову від спілкування з кимось. Якщо бачите, що людина вам не підходить і відносини з нею зайшли в глухий кут або вона просто погано на вас впливає, відмовтеся від такого спілкування. Ви маєте на це право. Перепрошувати ви не зобов’язані.
