Лікар Гліб Белгов, який є одним членів української делегації медиків, розповів про італійський досвід протидії інфекції.
Про це він написав у Facebook, пише hromadske.
«Мене питають чи не страшно мені тут. Сьогодні я вперше піймав себе на думці, що страшно. Не за себе. Дивлячись на обладнання яке є в цій, достатньо невеликій лікарні мені страшно за те, як ми зможемо впоратися вдома зі значним збільшенням пацієнтів лікуючи їх термометром, крапельницею та червоним ковпачком», — зазначив лікар.
Італійська лікарня, де лікар зараз виконує свою роботу, при звичайному режимі мала реанімаційне відділення із 6 ліжками, одне з яких в ізоляційному боксі. Тепер у медзакладі не 1, а 5 обладнаних реанімаційних відділень. Зі зростанням кількість інфікованих медзаклад почав приймати тільки хворих на к-вірус, інші лікарні взяли на себе решту пацієнтів.
«Щоб забезпечити надання допомоги в моїй лікарні, пацієнтам, кількість яких стрімко збільшувалась, сюди привезли обладнання з інших регіональних лікарень. Але не це стало проблемою. Найбільший виклик, з яким стикнулася система охорони здоров’я, це нестача персоналу. Переважно це медсестри та молодші медсестри, які тут виконують багато функцій. Набагато більше ніж в наших умовах. Тому їх також з інших лікарень регіону перевели на тимчасову роботу сюди», — розповідає лікар.
Тож в Італії отримали більше можливостей та ізольовані лікарні, які перекваліфікувались повністю на допомогу зараженим пацієнтам.
«Таке збільшення навантаження на систему та перепланування її роботи системи не призвело до колапсу чи нестачі обладнання або витратних матеріалів. Тут є все і в достатній кількості. При кожному вході у відділення я вдягаю дві пари рукавичок та новий костюм. Перед кожним пацієнтом я вдягаю ще одну пару рукавичок, а після того як знімаю дезінфікую нижній шар рукавичок розчинами які знаходяться всюди у відділенні і все це є. Ба більше — я можу вибрати який розмір рукавичок мені підходить.
Тут ніхто не рахує скільки пар рукавичок або катетерів він витратив за день, скільки метрів бинту відмотано, скільки флаконів фізрозчину введено, записуючи це в нескінченні журнали. Ти просто береш все, що тобі необхідно від серветок до кисневих балонів … Це неможливо порівняти з українськими лікарнями де часто може не бути жодної пари рукавичок. Де все, аж до сечових катетерів, купується пацієнтами, а рукавички в кращому випадку є одного розміру, якщо є взагалі» — додав він.
Беглов додав, що ситуація, яка зараз розвивається в Україні з забезпеченням лікарень, нагадує йому початок війни на Донбасі, коли добровольці, вдягнуті волонтерами в те, що змогли знайти пішли захищати Україну. Тільки зараз замість добровольців медики й волонтери всіма силами купують засоби захисту, апарати штучного дихання, медикаменти, об’єднуються в мережах, допомагаючи медикам дістатись на роботу.
«Спалах коронавірусу для медицини зараз те саме що і напад російських військ на Україну в 2014-му. І ось від цього стає страшно. Від популізму та викривлення даних про готовність, від випадкової каруселі міністрів та їх безвідповідальності. Я бачу своїх колег тут і знаю багатьох вдома, хто почне надавати допомогу не замислюючись, але так само я знаю як їм не вистачає практично всього, що я бачу тут», — підсумував лікар.
На його думку, в Україні хотілось би бачити чіткий план перерозподілу ресурсів на рівні країни, області, регіону, «а не метушливі рухи в різних напрямках».
«Мають бути чіткі фази входу та виходу з кризи. Однією з перших фаз мала би стати підготовка людських ресурсів — це найскладніший момент для будь-якої країни, як для Китаю так і для Італії, Німеччини чи Франції», — зазначив Белгов, додавши, що перерозподіл ресурсів мав би включати визначення лікарень для лікування лише вірусних хворих, як це зробили в Італії. Відповідно й обладнання з інших лікарень слід перевезти в ці визначені лікарні.
Нині Україна мала б проводити масове тестування громадян та ретельно визначати контакти з зараженими.
«Намагання міряти температуру дешевими китайськими термометрами через вікно автомобіля водієві, на холодному повітрі викликало щонайменше здивування. Заяви про термометрію в аеропортах, якої насправді не було, сотні заробітчан, які повернулись приватно та невеликими групами призвело до неконтрольованого розповсюдження вірусу. І програвши всі попередні етапи зараз варто сконцентруватися на якісній допомозі тим хто хворий, на підсиленні спроможності лікарень виходячи знову ж таки з принципів критичного мислення та відвертих даних, а не сподівання на “авось пронесе”» — резюмував Белгов.
