Жовківська Рогатка, або фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків

“Рогатками” раніше називали контрольно-пропускні пункти на шляхах, що вели до міста, призначенням котрих були збирати мито з селян, які їхали торгувати до Львова, розповідає Фотографії Старого Львова.

Рогаток у Львові було декілька – фактично на кожній основній дорозі була брама або шлагбаум, на якому брали мито з товарів, які ввозили до міста. Таке собі своєрідне місце зустрічі міста та більш вільного передмістя. Тут можна було недорого придбати товари, оскільки вони не оподатковувались акцизом.

Найбільш відомою серед них, напевне, є Жовківська Рогатка. До 1931 року тут проходила межа між містом та селом Знесіння. На розвилці сучасних вулиць Б.Хмельницького та Волинської в’їзд у місто закривав шлагбаум, де, власне, і збирали акцизне мито.

Саме тут, по вул. Б.Хмельницького 124, розташована унікальна архітектурна споруда у вигляді замку – «Фабрика повидла». Назва фабрики з’явилася відносно недавно, десь у 2000-х роках: прижилася та використовується до сьогодні.

Минуле будівлі фабрики достеменно не відомо. Існують припущення про перші забудови з XVII-XVIII століть, про що свідчить фундамент будівлі. Хоча відомий львовознавець Ігор Мельник у своїй праці “Довкола Високого Замку шляхами і вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова” зазначає, що неоготична вежа, яка нагадує середньовічний замок була збудована на початку ХХ ст. для фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син».

Споруда складається з двох поверхів, підвалу та чотириповерхової вежі. З боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її «лицарське» оздоблення повернуто в бік гостинця.

З початку радянського періоду у Львові фабрика працювала як консервний завод, а згодом у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту «Укрголоввино», куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру та Молдови.

У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1, а у 90-х роках ХХ ст. фабрика припинила роботу.

З 2009 р. приміщення фабрики використовують для проведення різних мистецьких фестивалів, таких як: “Тиждень актуального мистецтва» чи UrbanExploration.

У 2014 р. тут відбувся воркшоп «Регенерація індустріальних споруд в Україні» – перший проект Асоціації культурних індустрій, до якої увійшли львівські культурні менеджери та урбаністи. Учасники воркшопу запропонували свої ідеї щодо регенерації будівлі фабрики. Серед них: включення об’єкту до промислового туристичного маршруту Львова та створення культурного центру у якому змогли б поєднатися бізнес та мистецтво.

Сьогодні підприємство є викупленим, його планують повністю відреставрувати, добудувати та облаштувати мистецький простір, у якому хочуть представити абсолютно різні культурні напрямки

Австрійський історик та меценат Гаральд Біндер викупив будівлі «Фабрики повидла» ще у 2015 році. У 2016 році австрійська компанія Atelier Stephan Rindler розробила проект реконструкції Фабрики повидла. Згідно з проектом, частину будівлі, збудовану в 30-х роках ХХ століття, мають перебудувати. Натомість центральну будівлю і вежу реставрують.

Зараз на Підзамче вкрай рідко заходить турист, адже завжди район був індустріальним, а тривалий час взагалі мав славу “бандитського”. Досі за звичкою деякі ріелтори відмовляють дівчат від оренди житла тут, переконуючи, що увечері ходити вулицями Підзамче і Рогатки небезпечно.

Ціни на оренду тут одні з найнижчих у Львові, житловий фонд старих будинків кінця ХІХ століття – у доволі занедбаному стані, тож район виглядає депресивним.

Цього року (2019) місто капітально відремонтує вулицю Богдана Хмельницького, що оживить цей район.