Парк «Залізна вода», колишнє надзвичайно популярне місце відпочинку львів’ян. А зараз – це доволі тихе місце, куди не ступає нога туриста. Потрохи цей парк ремонтують, встановлюють освітлення, лавки та прокладають доріжки, адже тривалий час він перебував в жалюгідному стані.
Колись тут були мальовничий ставок Камінського з прозорою водою, у вихідні – спектаклі в німецькому літньому театрі, корчма, буковий ліс і безліч джерел, через високий вміст заліза в яких і з’явилася однойменна назва парку. До речі, недавно стало відомо, що в парку почали відновлювати благоустрій довкола джерела з бюветом «Паща лева».
Джерело “Паща лева” в парку “Залізна вода” у Львові. Фото: photo-lviv.in.ua
Розташований парк між сучасними вулицями Стуса, Мишуги, Тернопільською та Ярославенка, між місцевостями Новий Львів і Снопків.
Джерела тут були такі чисті, що місцеві жителі спорудили тут дерев’яний, темно-зелений бювет овальної форми і обсадили його виноградом і трояндами.
Завдяки Крип’якевичу, відомому львівському історику, можна уявити як це було: “Залізна Вода стала місцем прогульок від 1830-х pp. Львів’яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста.”
Парк Залізна вода у Львові. Фото: Veronika Skrip
Отже популярності, як територія для відпочинку ця місцевість починає набувати 1830-х роках. А, власне міський парк закладено тут у 1905 р. Його проектантом був великий львівський садівник Арнольд Рьорінґ, автор Стрийського, Личаківського парку, дендрарію лісотехнічного, скверу св. Юра, та й багатьох інших. Сам він жив біля підніжжя Залізної води у віллі на сучасній вул. Стуса, 20 і займався благоустроєм парку до останніх своїх днів. Він намагався зберегти природний пейзаж букового пралісу і світлі галявини для пікніків. Навколо прогулянкової алеї йшла тематична зміна одних дерев-рослин іншими, спочатку чорні сосни при вході, а далі березовий і знамениті буки на північних схилах.
Парк Залізна вода у Львові. Фото: Veronika Skrip
У парку з’явилися бювети з питною водою, оглядові майданчики, лавочки, фонтани, прогулянкові доріжки, оранжево-червоні цеглинки яких до сих пір можна розгледіти під ногами .. і навіть штучний водоспад (!), знищений вже після Другої Світової вiйни.
“Найстарiйший у Львовi лic. Повiтря там чи не найкраще, тим бiльше, що росте тут багато шпилькових дерев i при цьому багато тут романтизму, богато просто вимрiяних для вiдпочинку мiсць”.
На верхніх терасах планували створити оздоровчий парк Йордан, як в Кракові, зі спеціальними павільйонами для заняття гімнастикою, але територію віддали під втілення ідей міста-саду.
Ставок Камінського, ще в міжвоєнний період був реконструйований в багатофункціональний комплекс басейнів: спортивного, для купання і дитячого загальною площею близько 3500 квадратних метрів. Там були п’ятиметрові вишки для стрибків і піщаний пляж.
Басейн “Залізна вода”. Поштівка до 1939 року
Зараз це закинутий спортивний комплекс Динамо.
