Сайт Фотографії старого Львова пропонує ознайомитись з історією однієї невеличкої львівської вулички, яка знаходиться у Галицькому районі – вулиці Глібова. Цікавим та захоплюючим є її минуле, та не менш вражаючими є кам’яниці, що на ній розташовані.
Вулиці Каліча Гора та Драгоманова з’єднує вуличка Глібова. На карті Львова 1766 року вона зображена як дорога, яка проходила між приватними садибами з городами на схилах Калічої гори. В середині XIX ст. вулиця мала назву Бічної Гончарської, адже відгалужувалась на північний захід від вулиці Гончарської (сучасна вулиця Драгоманова). З 1871 року теперішня вулиця Глібова мала назву Голубина.
Вигляд на вулицю Глібова з вулиці Драгоманова. Фото Романа Метельського
У 1906 р. перейменована на честь львівського літератора Петра Хмельовського, який проживав на цій вулиці у віллі ‘‘Палатин’’ (будинок №12). За часів німецької окупації, у 1941-44 роках, вулиця називалась Висока (Гохштрассе), а з 1945 року названа на честь українського поета, байкаря Леоніда Глібова, багато творів якого були вперше опубліковані у Львові.
Фото Романа Метельського
Довжина вулиці становить всього приблизно 180 м., а при закінченні поділяється на дві частини : парна частина вулиці спускається вниз, а непарна переходить до верхньої частини вулиці Каліча Гора. Варто зазначити, що до кінця 1890-х років вулиця була забудована практично садибними будівлями. На зміну їм було споруджено будинки на зразок французької палацової архітектури XVII ст. У забудові переважають такі архітектурні стилі як конструктивізм, класицизм, історизм. Слід зауважити, що більшість будинків на вулиці є пам’ятками архітектури місцевого значення м. Львова.
Привертає увагу будинок №2, збудований у 1906 р. за проектом Тадея Обмінського у стилі сецесії. Автором ліпного декору був Теобальд Оркасевич. Цікавим є фасад будівлі, який багато декорований рослинними орнаментами.
Будинок №2 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
У 1910 році в цьому будинку проживав Маріан Смолюховський – професор кафедри теоретичної фізики Львівського університету, один з творців сучасної статистичної фізики.
Парадний вхід будинку №2 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
У будинку №4 у 1900 – х роках жив польський історик та письменник Францішек Равіта-Ґавронський.
Будинок №4 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
Кам’яниці №3 та №5 – кам’яниці Нухіма Грюнсбера, збудовані у 1897-1898 рр. за проектом Юліана Цибульського. У будинку №3 існував інтернат ім. А. Міцкевича для учнів львівських шкіл (орієнтовно у 1907-13 рр.), а в кам’яниці №5 у 1936 – 39 рр. проживав Юзеф Кофлер – польський композитор-авангардист, музикознавець, викладач музики.
Кам’яниці під номерами 3 та 5 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
В будинку №6 наприкінці 1890 – х років проживав Тадеуш Попель – видатний польський художник, співавтор Рацлавицької панорами та панорами битви під Грюнвальдом. Кам’яниця №8 будувалась наприкінці XIX ст.
Будинок №8 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
Будинок №9 – будинок вищезгаданого львівського архітектора Юліана Цибульського, споруджений за його проектом у 1896-1898 роках. На місці сучасної кам’яниці тут стояв дім, в якому у 1886-87 рр. винаймав житло Іван Франко після одруження з Ольгою Хорунжинською. Саме помешкання в цьому будинку було першою квартирою, в якій проживало молоде подружжя. Проте через несприятливі побутові умови, а також високу орендну плату сім’я змушена була звідси переїхати.
У 1912-1918 рр. тут містилося Генеральне консульство Німецької імперії. У 1930-х рр. в цьому будинку жив професор Вітольд Мінкевич – відомий інженер, архітектор, ректор Львівської політехніки у 1931 році.
Будинок №9 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
У 1890-их роках за проектом архітектора Юліана Цибульського збудований будинок №10. Орієнтовно у 1900-1908 роках тут мешкав відомий польський філософ, логік, творець Львівсько-Варшавської філософської школи, професор Казимир Твардовський, а в 1913 році – його учень – Ян Лукасевич – польський логік, філософ та математик.
Будинок №10 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
В кам’яниці №11 на початку 1900 – х років мешкав віце-президент львівського апеляційного суду Ян Дилевський, а у 1910 – 30 – их рр. – польський юрист, професор, ректор Львівської політехніки у 1939-1940 роках Антоній Верещинський.
Під номером № 12 міститься так звана вілла ‘‘Палатин’’ .У 1875 році тут збудували у неороманському стилі двоповерхову віллу ‘‘Затишок’’ з еклектичною вежею за проектом Едмунда Кьолера. Вілла була збудована для родини Чарновських. Трохи нижче, на вулиці Каліча Гора, 7 спорудили прибудову з подібним фасадом.
Вілла “Затишок” у Львові по вулиці Глібова до реставрації, 1893 р.
З 1889 році власницею вілли була Олімпія Вишинська, а у 1893 р. будинок придбав професор Львівської Політехніки, літератор Петро Хмельовський. У 1893-94 роках було здійснено перебудову споруди за проектом Альфреда Каменобродського. Тоді ж змінили її назву на ‘‘Палатин’’.
Вілла “Палатин” у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
Після перебудови будинок був розширений. До нього добудовано дві наріжні вежі, а також з правого боку до старої вілли прибудували більшу та багатше оздоблену споруду. Варто зазначити, що вілла зберегла свій середньовічний стиль. Перед Першою світовою війною тут мешкав віце-президент Королівського столичного міста Львова, Тадеуш Рутовський.
Вигляд на віллу “Палатин” у Львові з вулиці Каліча Гора. Фото Романа Метельського
За часів Польщі у будинку №13 містилася фабрика металевих іграшок Козакевича. Привертає увагу триповерхова кам’яниця №15, збудована 1890 року.
Будинок №15 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
У ній свого часу жили : Анатоль Вахнянин (1841-1908) – композитор, педагог, перший голова товариства ‘‘Просвіта’’; Кирило Студинський (1868- 1941) – літературознавець, філолог-славіст, фольклорист, голова НТШ у Львові (1923-1932 рр.), член ВУАН, голова Народних зборів Західної України у 1939 р.; Олександр Тисовський (1886-1968) – педагог, професор Львівського Таємного Університету, засновник організації ‘‘Пласт’’.
Меморіальна таблиця на будинку №15 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського.
Про це свідчить меморіальна таблиця, відкрита у 2007 році. У післявоєнний час тут проживав український композитор Анатолій Кос-Анатольський (1909-1983).
Меморіальна таблиця Анатолію Кос-Анатольському на будинку №15 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
У будинку №17 на початку ХХ ст. містилася школа співу Г. Пожановської, а згодом виробництво килимових доріжок ‘‘Синдикат килимарський’’ (до 1939 року). Тут проживав Олексій Ратич (1906-1975) – відомий український археолог, кандидат історичних наук, дослідник городищ княжої доби Львова, Судової Вишні, Звенигорода.
Будинок №17 у Львові по вулиці Глібова. Фото Романа Метельського
Такою цікавою та захоплюючою є історія невеличкої вулички Глібова.
Мар’яна ІВАНИШИН для Фотографії старого Львова
ДЖЕРЕЛА :
Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Л.: ‘‘Апріорі’’, 2009. – 528 с.: 574 іл.;
Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Л.: Центр Європи, 2008. – 384 с.: 330 іл.;
http://photo-lviv.in.ua/nevidomyj-lviv-villa-palantyn;
https://uk.wikipedia.org/
