«Дентист Яків Насс. Пломбування й винимання зубів без болю. Штучні зуби з кавчуку і золоті після найновішої системи. Урядовцям і студентам значна знижка». Такою була реклама зубної клініки у Львові на початку ХХ століття.
Пацієнтам з провінції пропонував послуги у найкоротшому часі. І всім — поступки в оплаті. Високу якість роботи гарантував і його колега, приватний «стоматольог-дентиста», український доктор Стефан Дмоховський, родом з Перемишля: «прецизійна дентистична техніка», порцелянові корони, просвітлювання апаратом Рентгена.
Щоправда, їхніми клієнтами могли стати далеко не всі. Доказом цього є стаття «Як зберегти здорові зуби?» української письменниці та лікарки Софії Парфанович. Вона — передовий медик, одна з перших жінок, яка відкрила власний кабінет (щоправда, не стоматологічний). Доктор Софія Парфанович активно друкувала у тодішніх часописах публікації на медичні теми.
Матеріал на тему здоров’я зубів цікавий насамперед проблемами галузі. Авторка пише, що чужинці, перебуваючи в Україні під час Першої світової вiйни, хвалили гарні, білі зуби українських селян. Щоправда, це стосується молоді, бо старші українці мали знищeнi зуби, а то й були зовсім без них. Виправдовували це старістю. Натомість авторка статті переконувала: це просте недбальство.
Безкоштовний стоматологічний кабінет в “Будинку польського солдата”, фото 1919 року
«Як же зуби шанують?» — запитує читача Софія Парфанович і подає шість умов догляду за ними:
1) «Не їсти ні надто гарячої, ні надто студеної (холодної) страви. Інакше від цього трісне «зубовина» (тобто емаль);
2) «Не гризти нічого твердого». У цьому пункті пані Софія наводить такі приклади: українці горіхи товчуть, а розгризають шкаралупу зубами; як і різні зернята, сухарі тощо; нерідко допомагають собі зубами при праці. Тому нерідко виломлювалися шматки зуба і тріскала емаль, в цьому місці він починав псуватися.
Пункт №3 передбачав щоденне чищення зубів, а також полоскання ротової порожнини водою після кожного прийому їжі. А така звична для нас зубна паста була недосяжною мрією для наших предків. Далі — мовою оригіналу: «Кожна людина повинна мати щіточку до зубів, і то виключно для себе самої. Мити зуби треба літньою водою, і можна до неї додати соли або мила, а найліпше взяти на щіточку крейди, або меленого й дрібно потовченого угля з мягкого дерева».
Виривання зуба. Фото початку ХХ ст.
Погодьтеся, не надто приємно. Софія Парфанович рекомендувала терти щіточкою згори додолу вздовж зубів (а не поперек), а коли під час цього з’являлася крoвотеча, доктор розцінювала її як реакцію на недостатньо частий догляд. Йдемо далі.
Пункт №4 — «Зіпсуті зуби треба лікувати». Медик агітувала звертатися до стоматолога, критикуючи тодішню практику занедбування проблемних зубів до такого стану, коли єдиним виходом було їхнє видалення (звісно, без знеболювальних).
Коваль вириває зуба. Малюнок ХVІІІ ст.
Та це ще нічого. Справді мoторoшно стає при читанні пункту №5. «Не давайте виривати зубів сільським знахарям», — наказує Парфанович. А також, очевидно, і ковалям — бо й така практика існувала. Чому не давати? Цитую мовою оригіналу: «Бо вони рвуть брудними невідповідними кліщами і часто лишають часть зуба, що потім довго бoлить і гниє. Або виривaють зуб з частиною щоки, від чого людина довго хвoріє, а навіть може вмepти».
Інформація вражає! Тим паче, що надворі був 1929 рік, а Яків Насс, Стефан Дмоховський та чимало інших стоматологів пропонували високоякісні послуги і передові технології. Проблема, очевидно, в бідності селян, котрі не могли дозволити собі візит до спеціаліста. Не останню роль відігравала й неосвіченість тодішніх пацієнтів.
Як підтвердження цього, пункт №6 зі статті Софії Парфанович: «Не уживайте домашніх ліків! Багато людей кладе на бoлячі зуби галун (мінерал, подвійна сіль сірчаної кислoти. — В.М.), від чого вони викришуються. Інші прикладають різні брудні річи, від чого їм не легшає, а творяться рaни або бoлячки». Краща альтернатива, за словами медика, в полосканні ротової порожнини лікyвальними травами, а це «…відвар шалвії, сильного чаю, дубової кори, котрі гартують і стягують зaпaлені ясна і нутро зуба».
Джерело: photo-lviv.in.ua
