Легенди карпатського краю розповідають, що з 1820- 1830-х років австрійські підприємці, яким належали навколишні ліси та гори, родини Ґрьодль і Шмідт, спорудили перші гірськолижні витяги і трампліни на горі Погар в Славсько.
Світлини першого курорту виклали у спільноті Мандрівка Старим Кордоном.
На жаль, точних даних про це немає. Достеменно відомо, що розвиток Славська як курорту розпочався в кінці ХІХ ст., чому сприяло прокладання залізниці зі Львова до Мукачева у 1887 р.
Новий гірськолижний курорт Карпати отримали на початку ХХ ст. – на Погарі працював підйомник на кінній тязі. Коні ходили по колу навколо великого колеса, на яке був намотаний трос з прив’язаними до нього саньми – залишки цього пристрою було видно ще півстоліття тому. В 20-30 роки минулого століття гірськолижний курорт Славське називали Закопане Східних Бескидів, пише Бліц.
У 1930-ті потік любителів катання на лижах у Славську став таким значним, що на вихідних у напрямку Славського пускали додаткові поїзди – їх називали «лижі-бридж». Для лиж у поїздах влаштовувалися окремі відсіки.
