Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України та Східної Європи. Він був заснований у 1661 році королем Яном ІІ Казимиром і починався як звичайна єзуїтська колегія, що займала лише одне приміщення.
Однак, з роками університет розростався, збільшувалось число факультетів, а з ними і кількість студентів, тому одним корпусом уже було не обійтись.
Сьогодні, щоб помістити більше 20 тисяч своїх студентів у розпорядженні Львівського національного університету ім. І. Франка більше десятка корпусів. При чому історія кожного із них є доволі унікальною і цікавою, адже жоден корпус не будувався спеціально для потреб цього навчального закладу.
Головний корпус
Спочатку в цій будівлі розташовувася Галицький сейм. Як головний корпус університету Франка вона почала використовуватися з 1923 року.
Геологічний та біологічний факультети
Будівля була головним корпусом університету з 1848 до 1923 року. Раніше тут розміщувався єзуїтський конвікт, тобто своєрідний пансіон, в якому виховувалась шляхетська молодь. Після його закриття споруду використовували як казарми, поки замість солдатів сюди не переїхали студенти.
Географічний факультет
Спочатку тут діяла духовна семінарія, а згодом богословська академія. У час радянської влади будинок було передано Львівському університету, але географічний факультет тут оселився лише в 1975 році. До того він використовувася як студентський гуртожиток.
Економічний факультет
Головний фасад зі сторони проспекту Свободи є добудовою 1948-1952 років, однак частина корпусу з боку вулиці Театральної була споруджена ще в 1890-1892 роках для Художньо-промислової школи.
Факультет міжнародних відносин та юридичний факультет
Корпус факультету міжнародних відносин збудовано у 1889-1890 роках як елітний житловий будинок на замовлення княгині Кароліни Понінської. Львівському університету його передали після війни. Будівля юридичного факультету споруджена у 1883-1884 рр. як приватна кам’яниця посла до сейму Станіслава Брикчинського. Тоді вона мала не 6 поверхів, а тільки 4. З 1900 року нею володів Галицький кредитний банк пізніше – Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу та Варшавський дисконтний банк, на замовлення якого і було добудовано верхні поверхи у 1922-1923 рр. З приходом радянської влади будинок перейшов до Львівського університету.
Інститут післядипломної освіти
Споруджений у 1886-1887 роках, до Другої світової війни належав страховій фірмі Товариство взаємних убезпечень “Флоріанка”. Частину приміщень товариство надавало в оренду. У міжвоєнний час за цією адресою діяв пансіонат “Каштелянка”, який славився своїми термальними водами. У цьому місці колись били термальні джерела, а до побудови Галицького сейму сюди виходили бані від казино Гехта.
Джерела: Твоє Місто, Фотографії Старого Львова.