Настало довгоочікуване літо та період теплого відпочинку, чи то під час відпустки чи просто вихідних днів. Сьогодні ми поговорим про засмагу, яку можна легко підхопити під палючим сонцем літнього сезону не лише на південних курортах, але й у нас на Львівщині. Але як правильно це робити і чому це корисно? Для цього ми пірнемо назад у 1925 рік.
У травні 1925 року на сторінках львівського часопису української організації «Пласт» – «Молоде Життя», професор українського тіловиховання Степан Гайдучок під псевдонімом «Blue boy» опублікував статтю «Як радить собі пластун? Соняшні купелі». В ній він описав суть засмаги для організму людини та поділився порадами як правильно потрібно засмагати.
Ця стаття не втратила актуальності дотепер. Наводимо оригінал із нею зі збереженим правописом та мовою.
Степан Гайдучок з донькою Богданою під час мандрівки. 1930-ті роки.
Як радить собі пластун? Соняшні купелі
Богато нас співає “ми сонця ясного діти…” але чи богато використовує літо як слід? Чи по їх блідих лицях пізнати, що вони діти сонця.
Знаємо, що ростина хована в темному місці стає вяла, бліда, а картопля в пивниці випускає гін, хоч навіть і в метри довгий, цілком білий і безбарвний. Те саме і з людиною, особливо молодою, хованою постійно серед грубих мурів у великому місті.
Тому-то пластун де тільки змога скидає убрання і в купелевих штанцятах вживає руху чи гріється на сонці.
Як впливає на нас сонце, – не треба й казати! Вже на сам ум й успосіблення ділає соняшний день дуже додатно. Про се кождий знає. Колиж ми лежимо на сонці, то під впливом його промінів і тепла (можемо на собі се обсервувати!) скіра стає немовби-то рідшою. Потові желези починають сильніше працювати, ми пітніємо, лоєві желези виділюють більше лою. Притому мязи скіри мусять, працювати і кріпшають. Ба, що більше! – через се, що желези працюють як і мязи скіри (так звані гладкі) треба їх ліпше відживляти, кровоносні посудини скіри поширюються і напливає в них більше крови. В тій же крові є богато червоних тілець, які під близьким безпосередним впливом промінів сонця скріплюються і стають більше здатними до присвоювання кисня.
Як бачимо починається живійша обміна матерії в цілім організмі. Желези потові підпомагають і облегчують вибілювання нирок, або так сказати переймають на себе частину їх праці. Сама скіра стає під впливом сонця брунатною і вже на сам вид робиться як то кажуть здоровою. В ній укладається більше барвини (яка з часом зникає!), всі єї орґани (желези, мязи, судини) кріпшають, вона стається більше збитою, тугою й елястичною (гнучкою).
“З околиць Чорного острова і Підністрян”. 1929 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).
Якжеж брати соняшні купелі?
Все треба вперід вважати на се в якій околиці їх беремо. Інакше треба поступати на верхах гір, інакше на рівнинах. А найголовнійше, коли лягаємо, треба під себе підстелити коцик, голову треба обвинути білим рушником, але так, щоб накривав очи (карк), бо там саме продовжений стриж, дуже вразливе місце, якого треба дуже хоронити! Першої днини не лежати довше як 10 мінут і то що-хвилі треба звертатися иншим боком тіла до сонця. А се тому, бо інакше, можемо дістати запалення скіри. Вона червоніє, на ній вибігають міхурчики, як по попаренню, ціла скіра болить, пукає, а далі злазить як з вужа (очивидно малими болонками). Добре коли на тому скінчиться! – а то можна дістати і горячку навіть дуже високу і тяжко захворіти. Тому обережно і не переборщувати!
По скінченій купелі ми чуємося сонними, тяжкими; водяна купіль чи навіть обмиття голови і вязів карку зимною водою робить нас зовсім різкими і повними енерґії. Другої днини і в 4 слідуючих пробуваємо в соняшних проміннях по 15 хвиль, а другий тиждень проводимо по пів години; на третій можемо цілком безпечно і пів днини проводити на сонці. Скіра вже потемніла і сталася відпорною та загартованою.
Колиж хто хоче відразу мати темну скіру, то добре помазати її товщем і тоді можна вже за першим разом пробути на сонці годину. Але в 4 слідуючих днях не треба забувати про натовщення скіри.
На верхах треба бути далеко обережнійшим, бо там проміні сонця ділають сильнійше.
Джерело: Blue boy [Гайдучок С.]. Як радить собі пластун? Соняшні купелі // Молоде Життя. Часопис українського Пласту. – Львів, 1925. – 15 травня. – Чис. 4. – С. 3.
Побачили в Фотографії Старого Львова.
