Хто бував у Львові на Левандівці, напевне, помічав дивні назви вулиць як для району, в якому зосереджена більшість підприємств залізниці, який вважається районом залізничників і оточений зі всіх сторін колією. Паралельно вулицям Левандівській і Широкій проходить вулиця Повітряна, а перпендикулярно їй розташовані Пропелерна, Планерна, Ангарна і Пілотів, хоча сучасний аеропорт розташований в кількох кілометрах від цих вуличок.
Про те, вулиці так названі не помилково – саме тут на початку XX століття розташовувався львівський аеродром.
У 1914 році австрійська влада приймає рішення збудувати на Янівських блонях військове летовище метою прийому на нього, у випадку війни з Росією, своїх 11-ту і 14-ту авіаційні роти з Відня і Герца. Але через деякі затримки ці роти так і не прилетіли, натомість у 1915 році під час окупації Галичини Російською імперією, на аеродромі базувались Російські велетні-бомбардувальники “Ілля Муромець”.
Російський літак “Ілля Муромець”.
А вже у червні 1915 року летовище знову переходить під контроль Австро-Угорщини і тут розміщується 4-й цісарсько-королівський літунський парк, який виконує роль ремонтних баз. Тут розташовувались: майстерні з ремонту авіадвигунів та літаків, слюсарна і столярна майстерні. В окремих будинках були склади запчастин, цех для фарбування літаків, ангар для літаків, що потребували ремонту, зброярська майстерня, гараж. Поруч знаходилися пожежна помпа з приводом від електротурбіни, бензинова електростанція потужністю у 100 кінських сил для проведення польових ремонтних робіт.
Залишки російського ангару на левандівському летовищі, фото, 1915 рік.
Через те що літаки того часу не могли брати на борт багато людей, а їх вантажопідйомність була близько 130 кілограм, авіацію почали використовувати у перевезені пошти. Так з 20 березня 1918 року відбувся перший такий політ з Відня до Києва з проміжними посадками у Кракові, Львові та Проскурові (теперішній Хмельницький). Літак вилітав о 9:00 з Відня, о 11:10 сідав у Кракові для дозаправки, а у Львові пілот ночував і зранку летів далі. Лінія пропрацювала до 5 листопада 1918 року. Кореспонденція йшла 2 доби, це було не ефективно, але тогочасні літаки вночі літати не могли, оскільки ще не була достатньо розвинена навігація і пілот летівши вдень орієнтувався по наземних об’єктах. Пізніше на дахах великих будинків чи вокзалах почали малювати великими літерами назви населених пунктів, які підсвічували кіловатними прожекторами, ці прожектори було видно за 100 кілометрів.
Австрійській розвідувальний літак Lloyd C.II у Львові, фото, 1918 рік.
Під час Польсько-української війни аеродром перебував під контролем польської армії. Авіація УГА періодично атакувала летовище, яке стало головною базою польських повітряних сил. Саме звідси злітали літаки, що прийняли участь у першій в історії операції Війська Польського, яка відбулась 5 листопада 1918 року. Протягом 1918-1920 років летовище використовували й інші польські авіаційні формування.
Літак Hansa-Brandenburg B.I ІІІ польської льотничої групи, фото 1919-1920 роки.
Літак Hansa-Brandenburg C.I 6-ї польської ескадри в австрійському окрасі, фото, 1918-1920 роки.
Літак Airco D.H.9 6-ї польської ескадри в британському окрасі, фото, 1920 рік.
2 серпня 1922 року на Львівському летовищі сів перший цивільний літак “Junkers F.13” з чотирма пасажирами на борту рейсом Варшава-Львів. Перевезення, які відтак стали регулярними, організувало щойно створене акціонерне товариство «Польська повітряна лінія «Aerolloid». Його засновниками були німецький завод «Junkers» в Дасау та підприємство «Danziger Luftpost» у Гданську. Німці забезпечували технічний бік проекту, починаючи від двигунів та комплектувальних виробів і закінчуючи інженерними рішеннями. Технічним напрямом організації авіалінії у Львові керував Ернст Мільх, один із майбутніх творців гітлерівських «Luftwaffe». Трасою Львів–Варшава–Данциг курсували кілька літаків «Junkers F.13». Згодом «Польську повітряну лінію «Aerolloid» було реорганізовано в АТ “Польська авіалінія «Aerolot»”, без участі іноземного капіталу. Його керівництво придбало нові голландські літаки «Fokker», що дозволяли долати відстань від Львова до Кракова за 1 годину 25 хвилин.
Junkers F.13 і пасажири першого рейсу Гданськ – Варшава – Львів, фото, 1922 рік.
Адміністративна будівля Левандівського летовища, фото.
Розклад польотів компанії “Polska Linija Lotnicza” від 1 квітня 1925 року.
Фрагмент мапи 1929 року, де зображено розташування летовища.
У 1923 році було прийнято рішення будувати новий аеродром на Скнилові у зв’язку з неможливістю розширення існуючого летовища через забудову сусідніх територій. Будівництво розпочали у 1925 році і закінчили 1936 році, але обладнання перебазовували вже у 1929 році.
Джерело: photo-lviv.in.ua
