З 1 вересня до 15 жовтня 1910 року у столиці Галичини, яка у той час була в складі Австро-Угорської імперії, проходила авіаційна виставка, відвідувачі якої мали змогу оглянути моделі повітряних куль та літальних апаратів, а також справжнє диво тогочасної техніки – перші літаки, виготовлені безпосередньо у майстернях Львова.
У той час світова авіація робила свої перші кроки і була ще сповнена таємничості та романтизму. Щойно у 1904–1908 роках брати Вілбер та Орвілл Райти в Америці, а також Луї Блеріо та Альберто Сантос-Дюмон у Франції здійснили перші польоти на літаках – апаратах важчих за повітря. Про це розповідає РетроДіло.
Це був період проб та експериментів, спрямованих на удосконалення цього епохального винаходу, період наукових досліджень в авіації. Авіаційна лихоманка не оминула й столицю Галичини – Львів. Ще у 1909 році за ініціативою студентів відділення будови машин механічного факультету Львівської політехніки, головним чином Станіслава Новіцького, та за сприяння інженера Зигмунта Сохацького було створено організаційний комітет спілки «Авіата», яка почала готувати першу авіаційну виставку.
«Цей тиждень принесе нам унікальну сенсацію: з нагоди 5-го з’їзду польських техніків у п’ятницю в Політехніці відкриється перша авіаційна виставка, яка, як можна зробити висновок з підготовки та заявок на сьогоднішній день, багато в чому перевершить широко розрекламовану авіаційну виставку в Брюсселі», – писала про цю непересічну подію на початку вересня 1910 року газета Kuryer Lwowski.
Унікальність львівської виставки полягала в тому, що вона була організована не тільки для розваги публіки, якій досить було продемонструвати яскраве видовище. Оскільки вона відбувалася у дворах Львівської політехніки у рамках великого з’їзду архітекторів, будівельників, гірників, металургів та представників інших технічних професій, експонати виставки представляли також науковий інтерес. Хоча не обійшлося і без шоу, проведення якого забезпечувала фірма «Геймсаблатніг» із Каринтії. Виставку також забезпечили рідкісним ще тоді електричним освітленням, прикрасили декораціями та квітами, а в одному із приміщень постійно діяв буфет.
«На запрошення клубу “Awiata” керівник Каринтської авіаційної секції та менеджер першої аеронавігаційної виставки, яка відбулася минулого року в Лінці, Олександр Грейкон відвідав Львів, щоб провести попередні роботи з інженером Лібанським та виставковим комітетом», – повідомляв Kuryer Lwowski.
На виставці у Львові були представлені всі новинки тогочасної авіаційної техніки, які повинні було зацікавити не тільки широкі верстви суспільства, але й, насамперед, місцевих промисловців, які отримали можливість познайомитися з багатьма об’єктами, які тоді ще імпортувалися з-за кордону, але які вже можна було виготовляти і в Галичині.
Під час виставки відбудувалися також короткі лекції з історії авіації та розповіді про її розвиток. Після почутих від лекторів розповідей пересічним відвідувачам виставки ставали зрозумілішими експонати та ілюстрації, які були представлені у трьох залах.
«У головному залі, насамперед, привертають увагу моделі літальних апаратів та повітряних куль, виготовлені з надзвичайною майстерною точністю братами Флоріанськими. Тут ми можемо побачити модель біплана Райта (1: 10), моделі моноплана Блеріо, красиво зроблену модель французького кермового аеростата Клемента-Баяїда (1:50), і, нарешті, поперечний переріз середньоциліндрового двигуна “Gnom”, який наразі утримує всі світові рекорди» – із захопленням писала газета Kuryer Lwowski.
Увагу публіки також привертала модель літального апарата австралійського піонера авіації Лоуренса Харгрейва, яка нагадувала китайських повітряних зміїв, створених для забави 4 000 років тому.
В інших залах були представлені аеромотори від фірм Koerting, Rumpler, Anzani та інших, гвинти різних систем, екіпіровка пілотів від паризьких, віденських та львівських компаній, а також креслення, фотографії та авіаційна література, карти і плани подорожей відомих повітроплавців.
Але головними родзинками авіаційної виставки стали літальні апарати, створені у Львові місцевими конструкторами та майстрами. Всього їх було три. Відомий на той час львівський інженер Лібанський виставив свій “моно-біплан”, який, щоправда, під час попередніх випробувань був пошкоджений – у нього вибухнув двигун. Як повідомляла газета, літак має бути реконструйований шляхом заміни деяких сталевих деталей на дерев’яні, після чого він знову спробує злетіти.
Фото: Літак Вебера під час виготовлення в майстерні Львівської політехніки. Nowości Illustrowane. 1910
Ще один літальний апарат був роботою англійця містера Голда, співробітника компанії Stark. Це був одноповерховий апарат з бамбуковою структурою.
Головний інтерес публіки був звернутий до літального апарату оригінальної конструкції інженера Вебера, який був виготовлений в Львівській політехніці під його керівництвом. Газета Kuryer Lwowski подавала імена творців цього літака – Кордиш, Торон, Лангнер, Вебер-молодший, Балабан та Румбович. Вони працювали над ним понад 7 тижнів.
Тогочасна львівська газета детально розписала, як виглядав перший львівський літак конструкції інженера Вебера, розпитавши його самого про особливості конструкції. Отож, його каркас було виготовлено місцевими майстрами із ясена та сталі. Імпортувати довелося двигун фірми Koerting, який прибув з Відня, гвинт та шасі.
«Ці елементи літака вже давно випробувані за кордоном, тож робити експериментальні копії на місці було б надто обтяжливо та безглуздо», – зауважив з цього приводу конструктор.
На виготовлення літака витратили понад 13 тисяч корон (приблизно 1 мільйон 300 тисяч гривень за нинішніми цінами, – авт.).
Фото: Моно-біплан інженера Лібанського на виставці. Nowości Illustrowane. 1910
На виставці цей літальний апарат займав майже половину двору – завдовжки він був 12 м, приблизно таким же був розмах його крил, а висота – 4,5 м. Підйомна сила становила 600 кілограмів, при його власній вазі 400 кілограмів літак повинен був легко підняти пілота і пасажира, а також достатню кількість бензину. Двигун, яким його було обладнано, дозволяв перебувати в повітрі до 10 годин.
На відкритті виставки маршалек (голова) Галицького сейму граф Станіслав Бадені був вражений побаченим «ясеновим птахом». Він про всяк випадок поцікавився, чи будуть спроби злетіти на цій гігантській машині. Почувши ствердну відповідь, він із жахом зауважив: «Я радий на це дивитися тут, на відкритті виставки, але коли воно полетить, я краще залишатимуся вдома…».
На жаль, випробування цього літака, які відбулися в час закриття виставки, 7 жовтня, на Янівських полях за містом, закінчилися невдачею. Літак Вебера (пілотом був сам його конструктор), щоправда, не звалився на землю, як того боявся спікер галицького парламенту, а просто вгруз носом у землю.
«Апарат почав рухатися на великій швидкості, однак, пройшовши близько 150 метрів, заднє кермо з якихось невідомих причин піднялося – літак нахилився вперед і зарився у землю. Гвинт продовжував шалено крутитися і розлетівся на друзки, двигун зупинився, сталево-дерев’яна конструкція була серйозно пошкодженою. Інженер Вебер не зазнав жодних серйозних травм», – повідомляла про невдачу газета Kuryer Lwowski.
