Колись кожен регіон (не плутати з сучасним поділом на області) мав свої особливості весільного вбрання як нареченої, так і нареченого. Це зараз атрибут молодих біле на ній, чорне чи сіре на ньому, кілька рушників (для рагсу та, якщо таке бажання молодих, до вінчання) і ще один-два елементи «традиційного весілля», пише Етнохата.
А от яким був весільний стрій українських молодих на межі ХІХ–ХХ сторічь. Для ілюстрації використано малюнки-листівки із серії «Українське весільне вбрання», художник Зінаїда Васіна.
Західна Волинь
Убрання молодих. Володимир-Волинський повіт Волинської губернії (Володимир-Волинський р-н Волинської обл.)
Стрій молодої: спочатку одягалась додільна сорочка з відкладним коміром, рукави якої були оздоблені тканим узором, а на подолі йшла вишивка-мережка. Потім одягали літник (напіввовняна в повздовжні різноколірні смуги спідниця), який понизу був обшитий однотоною обшивкою. Поверх літника одягали запаску (вона мала бути з малюнком у горизонтальні смуги). Поверх сорочки одягався керсет (приталена безрукавка з пришитими на лінії талії зубчастими вирізками), який оздоблювався вишивкою та тасьмою. На ноги молода одягала кольорові онучі та личаки зі шнурками з конопель чи льону (волоки). Голову прикрашав вінок з штучних квітів з паперу, вовни та пір’я, під косу прив’язувались стрічки, які мали спадати на спину.
Стрій молодого: весільна сорочка з рясно вишитими манішкою, стоячим коміром та манжетами. Сорочка одягалась на випуск поверх вузьких пістрих штанів. На ноги хлопець вдягав онучі (вони мали бути зі старої вишитої сорочки) та личаки з волоками. На сорочку чіплявся весільний віночок. Стан молодого огортав широкий тканий пояс.
Східне Полісся
Убрання молодих. Городнянський повіт Чернігівської губернії (Сновський р-н Чернігівської обл.)
Стрій молодої: сіра домоткана сорочка, яка на подолі, шиї та манжетах оздоблювалась чорним оксамитом, кольоровою тасьмою та машинною строчкою. Спідниця мала бути червоною, поверх неї вдягався оздоблений мереживом і вишивкою фартух. На ноги – чоботи шевської роботи. Підперізувалась дівчина тканим весільним рушником. Голову обрамлювали квітами, з під волосся, зібраного в «кошик», спадали кольорові стрічки.
Стрій молодого: сорочка з вишивкою на комірці-стійці, пазусі та манжетах. Сині широкі штани, підперезані червоним тканим поясом. Згори одягалась біла свита, оздоблена чорним оксамитом. До грудей молодому чіпляли червону стрічку, а до смушкової шапки – весільний віночок.
Східне Полісся
Убрання молодих. Новгород-Сіверський повіт Чернігівської губернії (Новгород-Сіверський р-н Чернігівської обл.)
Стрій молодої: вишита весільна сорочка, поверх якої одягалась спідниця з нагрудником. Згори мав бути розшитий шовком фартух. Оперізувалась дівчина весільним тканим рушником. Голову прикрашав весільний вінок з вовняних помпонів. У руках дівчина тримала хусточку.
Стрій молодого: сорочка з вишитими комірцем-стійкою та пазухою. Далі одягались жилетка та чумарка з купованої тканини. Штани підперізували тканим поясом. На смушковій шапці – червона весільна стрічка.
Буковина
Убрання молодих. Кіцманський повіт Буковини (Кіцманський р-н Чернівецької обл.)
Стрій молодої: додільна сорочка з рясно вишитими рукавами (колір вишивки переважно чорний та бордовий). Стан оповивався фотою з горизонтальними широкими фіолетовими та вузькими білими смужками. З обох боків (симетрично) до поясу причіпляли квітчасті весільні хустки з тороками. Згори одягалась цурканка (безрукавка з вибіленої овчини оздоблена хутром тхора, аплікаціями з сап’яну, сукна, шнурками з вовни та шкіри, вишивкою та кольоровою вовною). Шию молодої обтяжував нагрудник з монет. На голову одягали карабулю до якою позаду кріпились кодинки (кольорові стрічки).
Стрій молодого: біла довга сорочка та білі штани. Стан підперізував широкий тканий пояс. Згори одягалась манта (халатоподібний прямоспинний двополий одяг з широкими рукавами). На манту з лівого боку чіплялась весільна хустка (ширінка). На голову хлопець одягав солом’яний капелюх з широким крисами, прикрашений трясунками та колотильцями. На ноги – чоботи з високими халявами.
Закарпаття
Убрання молодих. Русини-верховинці. Волівська округа Закарпаття (Міжгірський р-н Закарпатської обл.)
Стрій молодої: весільна сорочка, яка складалась з опліччя та біленика (сорочка мала відмінне від традиційного пошиття і була характерною лише для верховинців), яка декорувалась обшивкою та зубчиками-фодрами. Запинку збирали в дрібні складочки (рисували), її прикрашали по контуру плетінкою (мереживом). Поверх сорочки одягали камізолю, на яку нашивали кишеньки-жебички. Поверху одягалась гуня (прямоспинний верхній одяг з рукавами). Розплетене волосся молодої покривала фуста з тонкого білого полотна, на яку одягався вінець (весільний барвінковий віночок) з кетягами вівса, косицями (штучними квітами) та пір’ям.
Стрій молодого: весільна сорочка (яку дарувала наречена) з пишною вишивкою на комірці, грудях та манжетах. Штани з білого полотна. Згори одягалась пелехата гуня. На голові фетровий капелюх та барвінковий весільний вінок. На ліву руку молодому пов’язували пантлик (червову вовняну або шовкову стрічку), який мав знешкоджувати приворотні чари.
Північна Полтавщина
Убрання молодих. Миргородський повіт Полтавської губернії (Миргородський р-н Полтавської обл.)
Стрій молодої: додільна біла лляна сорочка вишита білим (для цих вишиванок було характерне виколювання, вирізування та мережка). Поверх сорочки вдягали плахту та запаску. Стан оперізував вишитий гарусом рушник. На сорочку одягали керсетку (заможні українки одягали ще й кожух). Голову прикрашала весільна хустка з ріжками та вінок. На шию одягали намисто, коралі та дукати.
Стрій молодого: вишита сорочка, поверх – біла свита з доморобного полотна, яку оздоблювали оксамитом. Комір сорочки зав’язували червоною весільною стьожкою. Сині широкі штани та чоботи. На голові смушкова шапка, яку прикрашає весільний віночок та стрічка.
Центральне Полісся
Убрання молодих. Київські поліщуки. Чорнобильський повіт Київської губернії (Чорнобильський р-н Київської обл.)
Стрій молодої: біла сорочка з вишитим комірцем-стійкою. На неї одягався літник та фартух. Згори біла свита, яку по подолу та рукавах оздоблювали кольоровим вовняним шнурком. На ноги онучі та личаки. Голову пов’язували весільною стрічкою поверх якої одягався весільний барвінковий вінок зі стрічками. У руках молода тримала весільну хусточку.
Стрій молодого: біла сорочка, на неї свита, підперезана шкіряним паском. Сірі полотняні штани мали бути заправленні в онучі. На ноги одягались постоли. На груди чіплялась вінчальна квітка з 3 листочків барвінку. Голову покривала сукняна шапка з кольоровим вовняним шнурком з китицями на рогах (щоб дівчата не чіплялись).
Слобожанщина
Убрання молодих. Старобільський повіт Харківської губернії (Старобільський р-н Луганської обл.)
Стрій молодої: весільна сорочка, оздоблена мереживом. Поверх сорочки одягали рясну спідницю (шовкову ситцеву або вовняну). Спереду спідницю покривали фартухом, який декорували бахромою, нашивками з мережива та зубчастими стрічками. Згори одягалась юпка, яка прикрашалась гарусними шнурками, кантами, стрічками. На голову молодій пов’язували шовкову стрічку на яку накладали весільний вінок з штучних квітів, у який вставляли перо павича. Підперізували молоду весільним рушником. На шию вдягали низки намиста, бурштину та коралів. На ногах були кольорові сап’янові чоботи.
Стрій молодого: весільна сорочка, яку вишивала наречена. Згори одягалась безрукавка. Штани мали були з черкесинової або шведської тканини. На плечі накидалась чумарка (полегшена святкова свита), яку прикрашали металевими ґудзиками та вишивкою різноколірним шовком. На голову вдягали бриль з квіткою, яку пришивала сестра молодої.
Південна Україна
Убрання молодих. Херсонський повіт Херсонської губернії (Білозерський р-н Херсонської обл.)
Стрій молодої: сорочка з кокеткою, яку прикрашали рослинним орнаментом. На неї одягалась плахта та запаска. Підперізувалась молода широким тканим поясом. На голові волосся викладалось короною, а згори одягався високий весільний вінець зі стрічками. На ліву руку дівчині в’язали весільний рушник.
Стрій молодого: сорочка з рослинним орнаментом, поверх якої одягався жилет та чорна чумарка. Широкі штани підперізувались тканим червоним поясом та заправлялись в чоботи з високим халявами. На руку (праву) молодому пов’язували весільний рушник, а на груди і біля коміра – весільні стрічки.
Західне Полісся
Убрання молодих. Волинські поліщуки. Рівненський повіт Волинської губернії (Дубровицький р-н Волинської обл.)
Стрій молодої: весільна сорочка з серпанкового полотна. Поверх сорочки одягався серпанковий білий фартух. На сорочку зліва чіпляли вінчальну квітку з 3 пагонів барвінку, які перев’язували білою ниткою. На ноги вдягали білі онучі та постоли, які кріпились волоками. Голову молодої покривала серпанкова намітка, на яку накладали барвінковий вінок. В руках дівчина тримала весільну клумашку з гостинцями.
Стрій молодого: сорочка з кужільного полотна, подарована нареченою. Сорочка одягалась на випуск поверх вузьких штанів (нечесів). Підперізувався хлопець смугастою крайкою з великою кількістю мохрів (маленьких помпончиків). На сорочку зліва чіпляли вінчальну квітку. Взуття – полотняні онучі та плетені постоли.
Покуття Коломийське
Убрання молодих. Коломийський повіт Галичини (Коломийський р-н Івано-Франківської обл.)
Стрій молодої: додільна сорочка, дрібно вишита по подолу. Далі одягались дві двоплатові вузькі запаски. Поверх попередниці пов’язувались квітчасті тернові хустки з тороками. На сорочку вдягався кептар і гугля (мішкоподібний плащ-накидка). Поверх неї накидали весільні хустки, які утримувались ратухом (довгим ритуальним платком). На ноги вдягались капчурі (шкарпетки з різнокольорової вовни) та постоли з піднятими угору носами. Шию прикрашали силянкою, герданом, згардою та різними намистами. На голову одягали весільний убір, косицю, кожен елемент якої мав своє обрядове значення.
Стрій молодого: полотняна сорочка на випуск. Штани мали бути з червоного доморобного сукна. Стан оперізував широкий пояс з рекізами та бовтицями. Згори кептар. На ноги постоли. На голову – повстяний капелюх з широкими крисами, який прикрашали різнокольорові шнурки, пір’я та помпони.
Західне Полісся
Убрання молодих. Пінчуки. Пінський повіт Мінської губернії (Любешівський р-н Волинської обл.)
Стрій молодої: ткана сорочка з відкладним коміром та накладною пазухою, рукави якої були повністю заткані червоно-чорними переборами. Поверх сорочки одягали спідницю та фартух. На шию – кілька низок намиста. На ноги одягали онучі зі старої сорочки та личаки. На голову накладали намітку з узором на кінцях, а поверх неї весільний вінець у вигляді високого обруча, що розширювався догори, обшитого кольоровими стрічками. Вінець вдягали з нахилом на правий бік, а на кінці чіпляли пучки різнобарвного пір’я.
Стрій молодого: біла лляна сорочка на випуск (її вишивала та дарувала наречена) та вузькі штани з доморобного полотна. Підперізувався хлопець тканим вовняним поясом. На ноги – онучі та личаки з волоками. На голові красувався солом’яний капелюх, на який чіплявся весільний віночок та квітка зі стрічки.
Південна Київщина
Убрання молодих.Чигиринський повіт Київської губернії (Чигиринський р-н Черкаської обл.)
Стрій молодої: сорочка з червоною вишивкою. Далі одягали ткану спідницю, а на неї запаску з червоного сукна. Оперізували молоду вишитим рушником. На сорочку одягалась юпка із зеленого сукна з червоними вовняними хвостиками по подолу. Узувалась молода в червоні сап’янці. На голову одягався весільний віночок.
Стрій молодого: вишита молодою сорочка із застіжкою (червоною шовковою стрічкою або вовняним шнурком). Штани мали бути із купованої тканини. Під пояс підтикалась весільна хустка. Згори одягалась свита або чумарка. На ноги – рантові чоботи. Голову покривала висока, циліндричної форми сіра смушкова шапка, до якої дружка пришивала весільний віночок із барвінку, волошок та 3 колосків жита.
Східне Поділля
Убрання молодих. Кам’янець-Подільський повіт Подільської губернії (Кам’янець-Подільський р-н Хмельницької обл.)
Стрій молодої: додільна весільна сорочка з вишитими орнаментами (переважно чорного кольору), поверх якої одягалась горбатка. Підперізувалась дівчина тканою крайкою з червоної вовни. Згори одягалась традиційна свита, оздоблена кольоровими шнурками, сукном та тасьмою. Шию та груди прикрашали численні низки намиста та коралів. На голову одягалось чільце та вінок з листя барвінку і штучних квітів.
Стрій молодого: сорочка, вишита молодою. Штани з доморобного полотна. Згори свита з традиційним оздобленням. На шию молодому в’язали весільну шовкову хустину. На голову вдягалась шапка з весільним вінком.
Західне Поділля
Убрання молодих Гусятинський повіт Галичини (Гусятинський р-н Тернопільської обл.)
Стрій молодої: додільна уставкова сорочка з традиційною вишивкою на рукавах, комірці, погрудках та подолі. Стан оповивала опинка із закладеним правим кутком. На голову одягалась оксамитова шапочка розшита силянками, кольоровими намистинами та дрібними штучними квітами, на потилиці ці квіти збирали в букет, з якого на плечі спадали шовкові стрічки. У коси біля вух вплітались кучері з фарбованого пір’я. Поверх шапочки на чоло накладався вінок із позолоченого листя барвінку. На шию – разки скляного намиста.
Стрій молодого: довга весільна сорочка на випуск, яку підперізували тканим поясом. Штани були з доморобного полотна. На плечі накидалась свита. На голові – плетений бриль, який прикрашало пір’я когута.
Покуття Городенківське
Убрання молодих. Городенківський повіт Галичини (Городенківський р-н Івано-Франківської обл.)
Стрій молодої: додільна уставкова сорочка з вишивкою насичених кольорів. Поверх одягалась опинка і ткана запаска. Підперізувалась дівчина широкою крайкою, кінці якої спускались спереду поверх запаски. На крайку пов’язувалась попружка (вузький плетений пояс). Шию та груди прикрашали ризки коралів, намиста. На ноги взувались святкові сап’янові чобітки (це був подарунок молодого). Голову прикрашав вінець, закосичений листям барвінку, кутасиками, герданами та кольоровим пір’ям. Позаду до вінця кріпились бинди, гарусні та шовкові шнурки.
Стрій молодого: довга сорочка з широкими рукавами на випуск, підперезана крайкою. Поверх сорочки одягали дзьобанку (ткану торбу). Взуття – чоботи з високими халявами. Головний убір, бриль, прикрашали косиці, гердани та волічкові шнурки. Зліва на бриль чіплявся пишний пучок пір’я.
Південна Полтавщина
Убрання молодих. Кобеляцький повіт Полтавської губернії (Кобеляцький р-н Полтавської обл.)
Стрій молодої: додільна сорочка, вишита на рукавах та по подолу.На неї одягалась безрукавка з кольорового ситцю, рясна спідниця з купованої вовни та фартух з парчі. Підперізувалась дівчина вишитим рушником. На шию одягались намиста, дукати та коралі. Голову прикрашав пишний весільний вінок та кольорові стрічки.
Стрій молодого: весільна сорочка, поверх якої накидалась чумарка.Стан огортав вовняний пояс поверх пістрьових широких штанів, які заправлялись в чоботи. На голову вдягалась смушкова шапка з весільним віночком, а на груди чіплялась весільна квітка зі стрічкою.
Гуцульщина
Убрання молодих. Тиходолинська округа Закарпаття (Рахівський р-н Закарпатської обл.)
Стрій молодої: весільна сорочка, поверх якої одягались святкові запаски (кольори були насиченні: вишневий, брунатний, чорно-зелений). Тримались запаски байорами (плетені волічкові шнури). На плечі молода одягала кептар, а поверх нього сердак (сукняний прямоспинний одяг), прикрашений вишивкою, плетеними шнурами з жовтої та червоної вовни. Шию прикрашали лискавки, пацьорки, згарди, гердани. Голову молодої прикрашав весільний вінок з 3 сороківців із квітів та стрічки. На ноги взувались шкіряні постоли.
Стрій молодого: тунікоподібна вишита сорочка на випуск. Штани шили з доморобного битого полотна темно-вишневого кольору, внизу їх заправляли в капчурі (вовняні вишиті шкарпетки). На сорочку одягались кептар та сердак. Головний убір – джумера (скроєний із темних смушків убір, який на кінцях прикрашався хвостиками, а по центру віночком та сороківцями.