Від середини XIX сторіччя, коли вся Європа почала розуміти значення і перспективи залізничного руху, радці Львова були переконані – лише близькість майбутньої колії до центру допоможе перетворити Львів на квітучий мегаполіс. Підзамче, варіант якого розглядали одним з перших для будівництва колії, мало перетворитися на процвітаючу дільницю з оновленою забудовою. Урядники проявили чудеса твердості і добилися дозволу на свій варіант. Втім, сталося не так як гадалося. Поява важливої залізничної станції, звичайно, сприяла пожвавленню торгівлі у тому районі, проте, специфіка давньої дільниці так і не дала зробити її привокзальною.
© photo-lviv.in.ua
Проте, станції судилося бути. Далекоглядні плани зростання території міста, за рахунок передмість та підміських сіл, передбачали швидке сполучення та якіснішу комунікацію загалом. В другій половині XIX сторіччя північна львівська околиця стала місцем радикальних змін. Близькість і, водночас, відгородженість від центру міста зеленню Високого Замку, передміський дрібноремісничий і торгівельний характер дільниці, як добре підгрунтя майбутнього розвитку, стали основою рішення…
Будівля станції “Підзамче”. Фото до 1914 року
Залізнична станція “Підзамче” постала у 1869 році, коли вздовж північних схилів Високого Замку пролягла колія напрямку Львів – Броди. Однак, без складнощів не обійшлося, викуп землі під будівництво колії спричинив значне підвищення цін на землю вздовж залізниці. Львівський магістрат при будівництві станції вирішив заощадити – споруду збудували на території північної частини давнього Папарівського цвинтаря. Також станція і залізниця поглинула вуличку Студенну, що колись піднімалася на Високий Замок. Від неї залишився тільки початок, який до 1970-х років зберігав назву усієї зниклої вулиці (Студенна, а з 1946 року – Кринична). Згодом цей відрізок приєднали до вулиці Огіркової, що їснує донині…
Фрагмент карти 1894 року, позначено станцію “Підзамче”, що розташувалась на північній частині Папарівського цвинтаря
Будівля станції була розташована на відстані 1,5 кілометри від центру львівського середмістя та 7 кілометрів від центрального вокзалу. Регулярний рух від Підзамча у напрямку Бродів та Російської імперії розпочався у 1869 році.
Станційний комплекс та залізниця майже повністю перекрили доступ до Замкової гори зі сторони вулиці Жовківської (нині- Богдана Хмельницького). Втім, цікаво, що навіть після прокладення колії зберігся широкий підземний хід до Високого Замку… Вхід до тунелю виявили на розі вулиць Хмельницького та Гайдамацької під час будівництва трамвайної колії…
Вже близько 1890 року будівля станції, первісно зведена у неоренесансній стилістиці, зазнає перебудови. 1908 року відбулась суттєвіша реконструкція усього станційного комплексу, проте, стиль все ще намагались зберегти, про це свідчать старі світлини…
Будівля станції на Підзамче. Поштівка до 1914 року
У роки II Світової війни станція зазнає руйнувань, вони назавжди змінили зовнішній вигляд цієї пам’ятки архітектури… Вона перебудовувалась у 1950-х роках, востаннє реконструкція відбулась у 2000-их роках, від первісної споруди сьогодні залишились хіба фундаменти будівлі.
Автор: Євгеній ІПАТОВ / photo-lviv.in.ua
