Маленька та затишна львівська площа Ринок, гуляючи по ній відчуваєш себе своїм в цьому місті, не відчуваєш тиску кам’яниць, не помічаєш метушні навколо, просто добре… Давайте поговоримо тут про скульптури, алегоричні постаті, які вже віки спостерігають за постійною мінливістю моди, людей та львівських закладів на площі Ринок.
Незважаючи на те, що центральна частина міста практично стоїть на воді, а Львів знавці називають «маленькою Венецією» (у XV ст. на сучасній площі Ринок був ставок, а також під частиною проспекту Свободи та інших центральних вулиць протікає річка Полтва), все ж 600 років тому в місті були проблеми з водопостачанням. Уже в 1407 році є перша згадка про водогін, яким вода з джерел з-за меж міста надходила до місцевих жителів.
Перед міщанами постало питання спорудження водогону, що було на той час складною та дорогою справою. Тоді на східній частині площі зробили водорозподільний пункт «Мелюзіна» – названа так, від величезної статуї з бронзи, яка прикрашала цей пункт. До «Мелюзіни» сходилися водогони, а звідти дерев’яними трубами вода подавалась до будинків. До кінця XVIII ст. вже було 16 водогонів. Таким було перше водопостачання в місті.
Але водоймою могли користуватись не всі охочі, а лише ті, хто мав фінансову спроможність прокласти водогін до власного будинку. Таких будинків у другій половині ХVІІІ ст. було тільки 86. Отже, більшість населення міста вживало воду з місцевих криниць, що часто ставало причиною епідемій.
Наприкінці XVII ст., у 1697 році на південно-західному розі площі споруджено було ще одну водойму (або колодязь), названу – «Нептун», від дерев’яної статуї бога морів, якою її було прикрашено.
Фонтан “Нептун”, біля ніг статуї розмістився дельфін. 1939 рік Сучасний вигляд скульптури на фонтані “Нептун”
Третя водойма була споруджена в 1744 році на південно-східному розі площі, відому сьогодні як фонтан «Діана».
Фонтан “Діана”, розташований у південно-східному куті площі Ринок. Початок ХХ ст. Сучасний вигляд скульптури на фонтані “Діана”
Сучасний вигляд скульптур вже більше двохсот років прикрашає площу Ринок, їх автором є львівський архітектор австрійського походження Гартман Вітвер (1774-1825). Вважають, що ці скульптури найкращі творіння митця.
В 1810-1814 роках на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі в стилі класицизму. При будівництві двох з них (тепер — “Нептун” і “Діана”) використали вже згадані водойми.
Без сумніву, кожен, хто хоч раз проходив біля фонтанів, задумувався: чому були обрані саме античні боги? По задумах автора вони уособлювали алегорії Землі. Ймовірно, встановлені перед урочистостями на Ринку з нагоди повернення цісаря Франца I до Відня.
Кожен фонтан має восьмигранну чашу, яка стоїть на бруківці, — в центрі зірки, викладеної червоним і чорним каменем. У центрі чаші — статуя персонажа античної міфології: бог води Нептун, біля ніг якого розмістився дельфін, його дружина Амфітріта також з дельфіном (богиня морів), богиня полювання, дикої природи й жіночності Діана з двома собаками і серед цих безсмертних — герой Адоніс з собакою і вбитим ним кабаном (античний бог пов’язаний з періодичним умиранням і відродженням природи).
Фонтан “Амфітріта”, розташований на північно-західному куті площі Ринок, 1930-ті рр. Сучасний вигляд скульптури на фонтані “Амфітріта”
Фонтан “Адоніс”, розташований на північно-східному куті площі, 1920-ті. Сучасний вигляд скульптури на фонтані “Адоніс”.
Фонтани Ринку не є фонтанами в прямому значенні цього слова — це криниці. Вода з них не б’є, а витікає двома струменями. Чаші фонтанів наповнювалися водою, а перекупки, що торгували на ринку, мили тут зелень і відсвіжували фрукти.
На початку ХІХ століття щойно встановлені статуї грецьких богів та героїв стали причиною політично-релігійного протистояння між українською та польською громадами Львова. Цю історію детально описав у газеті “Діло” за 1916 рік письменник та вчений Василь Щурат.
За його даними, львівський магістрат вирішив заборонити українцям традиційне йорданське водосвяття на Ринку, оскільки боявся, що цей захід може призвести до пошкодження недавно встановлених статуй.
“Коли у Львові в 1789 р. відбувало ся серед ринку величаве торжество Йордану при участи епископа Петра Білянського, мало воно настрій тріюмфу. Тріюмфувала українська громада міста Львова, якій повело ся знївечити замах латинського епископа, що перед десятьма роками (1779) виступив проти віковічного українського звичаю святити торжественно в день Богоявленя воду на львівськім ринку. Замах не вдав ся, бо не міг вже вдати ся в законній австрійській державі так, як в давній Польщи.
Львівський маґістрат стрівожив ся на гадку, що від українського Йордану моглиби попадати ті мітольоґічні фіґури, які вже тодї украшали криницї на рогах львівського ринку. Се не жарт, бо лиш обавою, щоб ті фіґури підчас йорданського водосвятя не зістали ушкоджені, арґументував львівський маґістрат своє жаданє, подане на письмі до ґубернії, щоб вона йорданський обхід на ринку заборонила, а визначила для нього якесь передмістє”.
Цікаві факти:
Статуя Діани дала назву одному з популярних кафе центрального Львова – кав’ярні «Біля Діани на Ринку».
Насправді Нептунів на площі два: ще один портрет античного божества прикрашає фасад особняка Бернатович за адресою площа Ринок, 8.
Ще раз фонтани на Ринку втрапили у велику історію під час Першої світової війни – росіяни охоче поширювали фото, на яких царські козаки поїли коней із львівських фонтанів.
На свята львів’яни одягають статуї у святкові вишиванки.
Ще один із фактів пов’язаних із львівськими фонтанами:
Мова піде про сім’ю Хіґер, єврейська родина, яка під час нацистської окупації Львова, близько 14 місяців прожила в львівській каналізації, чим врятувались від загибелі. З мемуарів дочки Іґнаци Хіґера – Кристини Хіґер «Дівчина в зеленому светрі», екранізований в 2011 році – «В темноті» («W ciemności»), питну воду вони змогли отримувати з тріснутої водопровідної труби в колодязі фонтану «Нептун».
Ось такі вони – славетні фонтани площі Ринок!
Використано матеріали Lviv.Travel
