Слідчий відділ Польського Інституту національної пам’яті (ІПН) припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Про це йдеться у повідомленні на сторінці Інституту, яке було опубліковане 28 листопада, пише Zaxid.net.
«Висновки слідства свідчать про те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Воно було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)», – зазначив прокурор Жешува Артур Грабовський.
Висновки розслідування свідчать, що метою переселення було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення. За даними прокуратури, евакуація «була проведена гуманно», переселенці забрали з собою більшу частину рухомого майна та тварин. Транспортом допомогла армія. Їх забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення були кращими, ніж на виїзних місцях.
Як зазначає в ІПН, під час розслідування не було знайдено підстав для висновку про те, що переселення є злочином проти людяності або комуністичним злочином, про що йшлося у кримінальних повідомленнях президента Асоціації українців у Польщі, голови президії Союзу лемків та одного з українських переселенців, за результатами якого було розпочато провадження.
Своєю чергою, десятки відомих поляків у відкритому листі до польської влади виступили проти закриття прокурором відділу Інституту національної пам’яті (ІНП) у Жешуві справи щодо операції «Вісла» – примусового переселення в 1947 році понад 130 тис. українців на північ і захід Польщі.
У своєму відкритому листі на сторінках Gazeta Wyborcza вони назвали цей крок представника польської державної установи «утвердженням в демократичній Польщі комуністичної пропаганди й антиукраїнських наративів» і закликали дати цьому свою оцінку.
У листі наголошено, що обґрунтування рішення щодо закриття прокурором справи щодо операції «Вісла» є вкоріненням у демократичній Польщі «комуністичної пропаганди й антиукраїнських наративів», які в Польщі просували націоналістичні сили, а від 2014 року – путінська пропаганда.
Вони наголошують, що це рішення ІНП Польщі і його аргументація «ставлять під сумнів як права українців – громадян Польщі, так і досягнення в процесі польсько-українського примирення і порозуміння». Крім того, дії ІНП Польщі суперечать результатам досліджень багатьох польських та українських істориків, які присвятили цим питанням важливі публікації.
«Висловлюємо рішучий протест ще й тому, що прийняте Інститутом національної пам’яті рішення та його обґрунтування суперечать історичній правді, ґрунтуються на неправдивих передумовах, а слідчий відділ Інституту національної пам’яті визнає та широко цитує вибірково відібрані документи, які видані комуністичною владою Польської народної республіки, як єдине достовірне історичне джерело, повністю заперечуючи досягнення польських істориків», – наголошується у листі.
На їхню думку, прокурор ІНП вирішив повністю зігнорувати ґрунтовні дослідження істориків і всупереч очевидним історичним фактам не знайшов підстав ствердити, що переселення в межах операції «Вісла» було «злочином проти людяності і комуністичним злочином».
Також зазначено, що своїм рішенням прокурор ІНП зігнорував резолюцію Сенату Польщі 1990 року, в якій засуджено операцію «Вісла», декларації президентів Польщі й Україні з цього приводу, а також заяву польського омбудсмена.
Підписанти закликали органи польської влади здійснити відповідні кроки для однозначної оцінки злочинного характеру операції «Вісла». Вони також наголосили, що в демократичній країні неприпустимим є «нехтування громадянськими правами, порушення законодавства заради меркантильних політичних інтересів».
Під відкритим листом підписалися близько 100 польських істориків, журналістів, дослідників, діячів культури.
На рішення прокурора ІПН відреагували і в Україні. Зокрема, в історико-правовій позиції Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР) повідомляється, що операція «Вісла» була депортацією або примусовим переміщенням українців. При цьому рішення польського прокурора, який закрив розслідування і назвав цю акцію гуманною, ігнорує факти та спровоковане політичними причинами.
