Скоро починається Великий Піст, і знову в інтернеті аж кишить від “блінов на Маслєніцу”. І щоб в міру своїх сил поборотися із рускім міром, мушу написати цей малесенький “лікбез” текст.
Пише Пані Стефа
На щось страшно етнографічне чи наукове я не претендую, але трошка систематизую те, що знаю.
В Україні маємо паралельно 2 традиції –
- Центр, схід і південь святкує Масниці (часом теж називається Масляна), які теж називають Колодієм (але, зауважте, не маслєніца!). В побуті вживаються ще інші назви “Заговини”, наприклад. Масниці це те ж, що Масний, він же Тлустий, Жирний тиждень в багатьох культурах.
- Західніші реґіони України називають цей тиждень Запусти\Запуст(*), Сиропуст (бо ще можна їсти сир і інший набіл).
Запусти\Масниці – це те ж, що й карнавал (carne — м’ясо + levare — прощавай), “прощання з м’ясом”. Це початок “репродуктивного року” в найширшому сенсі, весна, залицяння та любощі, пошуки пари, продовження роду, засівання нового врожаю.
Але як би там не було, сенс останнього тижня перед постом в Україні – приготувати себе до нього духовно і фізично. Їжа полегшується, м’яса не їмо ще з попереднього тижня (Мясопуст). Тобто по суті це спокійний час, примирення з собою і оточуючими, намагання вирішити образи, очікування посту. Закінчується Прощеною неділею.
В гастрономічному плані для України властиві вареники з сиром, сирні бабки, сирнички і інше всіляке таке. Сиропуст же. Ніхто не забороняє їсти і млинці. Вони в нашій культурі теж мають велике символічне значення – Сонце, очікування і прихід Весни.
А тепер на секунду заглянемо за порєбрік – для Маслєніци характерні гучні забави, змагання, бійки, багато їжі і алкоголю. Бо “поки можна, то треба відірватися”. Приказка “не всьо коту маслєніца” – це теж про це, про те що дорвався раз і всьо, досить. Тобто йдеться більше про активні, часом навіть аґресивні, розваги і обжеровисько.
“Маслєніцу з блінами” в попсовій формі нам занесли за часів совєтів, коли треба було чимось замістити давніші традиції. Згрубша, так само як колись язичницькі традиції заступалися християнськими. А що назви схожі (Масниці і Маслєніца) то особливо ніхто в деталі не спішить вдаватися.
Тому, давайте зваримо собі вареників або, зрештою, насмажимо млинців, і не будемо сліпо наслідувати чужі для нас традиції.
