Насолоджуйтесь фрагментами старого Львова на фоні фотографій сучасного міста від блогера Nickolay Kravtsov. Чи впізнаєте Ви вулиці та їхні деталі?
Вул. Валова.
Фото зроблене під час Другої світової війни після боїв за Львів. На фоні будинок побудований в 1910 році на замовлення відомого львівського лікаря-окуліста Теодора Баллабана. На першому поверсі в цьому будинку з 1912 року і по сьогоднішній день розміщується міська ощадна каса.
Проспект Свободи.
Пам’ятник королю Яну ІІІ Собєському був встановлений тут в 1898 році як герою Віденської відсічі. З того часу це місце стало улюбленим об’єктом для фотографій. В 1950 році пам’ятник був перевезений до Польщі і встановлений в Гданську.
Проспект Свободи.
Будинок банківського дому “Гауснер та Віоланд”. Будувався по частинам з 1809 по 1822 рік. Під час Другої світової війни був зруйнований. Згодом при відновленні будинку був надбудований четвертий поверх.
Початок вул. Зеленої. 1944 рік.
Радянські солдати ведуть бої під час Львівсько-Сандомирської операції, завдяки якій від німецьких військ було звільнено Західну Україну та частину Польщі. Операція була проведена дуже швидко, тому відступаючі німецькі війська навіть не встигли взірвати замінований ними Львів.
Вул. Словацького. Головна пошта.
Будинок головної пошти було побудовано в 1889 році на місці частини монастирського саду греко-католицької семінарії. Під час українсько-польської війни 1918-19 років будинок був сильно пошкоджений. В 1922 році провели його реконструкцію, під час якої змінили форму даху на ту, яку ми бачимо зараз.
Вул. Дорошенка.
Під час боїв за стратегічно важливий будинок головної пошти в 1918-19 роках значною мірою постраждали і сусідні будинки.
Площа Міцкевича.
Статуя Діви Марії колись стояла в сквері на місці пам’ятника Міцкевичу. Сам же пам’ятник Міцкевичу за проектом мав стояти майже там, де зараз є статуя Діви Марії, на місці круглої клумби на одній осі з оперним театром. Тим самим він мав стати урочистим завершенням проспекту Свободи з цього боку.
Проте саме під тим місцем проходить колектор Полтви і вже коли над ним почали закладати фундаменти він обвалився, через що і було прийняте рішення перенести пам’ятник в центр тодішньої Маріїнської площі.
Вул. Коперніка, 1. Пасаж Міколяша.
Побудований в 1901 році для фірми “Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка”, якій належав будинок з аптекою на вул. Коперніка, 1. В пасажі розміщувались кафе і кав’ярні, два кінотеатра, різні торгові площі.
Пасаж Міколяша зруйнований 22 червня 1941 р. німецькою авіабомбою.
Проспект Свободи. Площа перед Оперним театром.
Площа Міцкевича.
За часів середньовіччя Полтва перед сучасною площею Міцкевича розділялась на два рукави і на невеличкому острові, який вони утворювали, з давніх часів була поставлена каплиця Божої Матері. Острівець той називався Марійний. В 1904 р. на цьому місці встановили пам’ятник А.Міцкевичу.
Вул. Винниченка. Обласна держадміністрація.
Адміністрація почала розташовуватись в цьому місці з 1921 року, коли тут було збудовано резиденцію губернатора. На куті з вул. Просвіти колись був двоповерховий будинок диліжансової пошти.
Вул. Коперніка.
Костел Св. Лазаря побудований в 1620–1670 рр.
На схилі нижче нього знаходиться криниця з двома кам’яними левами, які колись підпирали балкон старої львівської ратуші.
Вул. Промислова.
Будинки міської бойні, почали вказуватись на карті міста з 1920-х років. Про її важливість на той час вказує окрема залізнична гілка, прокладена до підприємства. Також про призначення будівель нагадують гіпсові голови корів, якими прикрашені фасади.
Проспект Шевченка.
В цьому будинку було міське казино, в залах якого часто відбувались бали різних міських товариств. В 1901 перед головним входом встановили пам’ятник польському поету К. Уєйському.
Пл. Міцкевича.
Будинок, на місці якого в 1912-1921 побудували найвищий на той час прибутковий будинок для найбагатшого львівського бізнесмена Йона Шпрехера. Цікаво, що в той час це будівництво супроводжувалось громадським обуренням та суперечками, схожими до сучасних обговорень нової будівлі Укрсоцбанку.
Пл. Міцкевича.
Після встановлення тут в 1904 році пам’ятника А. Міцкевичу площа за часів Польщі часто використовувалась для урочистого прийому важливих гостей міста та інших визначних подій.
Головний залізничний вокзал.
Так будівля виглядала по завершенні її будівництва в 1904 році.
Можна порівняти пропорції будівлі з одноповерховою та сучасною двоповерховою частинами.
Пл. Ринок.
Будівля на куті — Палац Любомирських, побудований в XVII ст. на місці п’яти давніх кам’яниць. Потім реконструйований в ХVIII ст. Саме з балкону цієї будівлі в 1941 році в окупованому німцями Львові був проголошений Акт відновлення Української держави. Довідавшись про це, Гітлер видав наказ негайно знищити рух Бандери.
Ріг вулиці Галицької та Братів Рогатинців.
Магазин одягу та тканин.
Пл. Соборна, вул. І.Франка.
Електричний трамвай в цьому місці почав ходити в 1909 році. Це був маршрут ŁJ. Тоді маршрути позначались буквами які означали кінцеві станції: Łyczaków—Janowska (зараз вул.Шевченка).
Танк – Т-28, машина схожа на БМВ-317 1938 року випуску.
Пл. Ринок, вул. Краківська, 1
На куті цього будинку розміщений барельєф “Всевидяче Око”. В християнстві воно символізує Всевидяще Боже око, вписане в трикутник — символ Трійці. Пізніше цей символ стали часто використовувати масони, тому зараз він частіше асоціюється саме з їх організацією.
Гранд готель, пр. Свободи
Будинок готелю був збудований в 1893 році. Так як і в попередньому двоповерховому будинку, через браму готелю можна було пройти в пасаж Гаусмана (пров. Крива Липа), з яким вони утворювали єдиний комплекс.
Площа Галицька
Площа почала формуватись на місці, де була Галицька брама в оборонних мурах після їх знесення в кінці ХVІІІ століття. Наступні сто років на площі був базар. Сучасної конфігурації площа набула в кінці ХІХ століття, коли базар перенесли на сучасне місце, знесли ряд будинків вздовж вул. Валової і на їх місці зробили сквер.
Фото 1890-1900 року, видно ще стару низьку кам’яницю, яка обслуговувала базар:
Фото після 1902 року, на місці кам’яниці вже споруджений новий будинок:
Площа Міцкевича, площа Галицька
Вияснити що тут відбувається поки не вдалось, але виглядає, що це десь ще до Першої світової війни в австрійські часи.
Площа Данила Галицького (1918-1939)
На машині швидкої допомоги написано “DAR CZYTELNIKOW GAZETY PORANNEJ”, тобто “дарунок від читачів ранкової газети”. Тому можна припустити, що це не справжній нещасний випадок, а постановка, щоб зафіксувати на фотографії подарунок машини добровільній рятівничій службі. Подія відбувається біля будинку, в якому колись була доброчинна єврейська жіноча організація “Коло єврейських жінок ім. Рози Мельцель”.
Площа Данила Галицького
На будівлі вивіска: “Miejska kuchnia ludowa”. Вірогідно, що це один з дешевих закладів харчування, які міська рада Львова в 1914-1915 роках створила для допомоги незахищеним верствам населення, які включали і інтелігенцію.
Біля театру ім. Заньковецької, 1887—1888 р.
Будівництво колектора для Полтви.
Цікаво те, що зліва старе русло полтви, а справа якраз будують нове, по якому вона тече і зараз. Завдяки перенесенню і закриттю русла звільнилась площа на якій в 1897-1900 побудували Оперний театр.
Площа на проспекті Шевченка (колись це була площа Академічна)
До другої світової війни на місці пам’ятника Грушевському стояв схожий пам’ятник графу та польському драматургу Александрові Фредрі. Ще раніше на цьому місці була стара криниця. Навколо пам’ятника Фредрі була огорожа з декоративного ланцюга, який тепер прикрашає колонаду першого поверху Палацу мистецтв з боку вул. Коперника.
Перше львівське трамвайне депо на початку вул. Сахарова
Зараз цього будиночка перед трамвайним депо вже немає. Що з ним сталося поки вияснити не получилось, але по його розташуванню можна припустити, що він заважав спорудженню колій швидкісного трамваю напрямку Сахарова-Наукова, яке почалось в 1978 році. Тоді його могли і знести.
Головний залізничний вокзал.
В 1892 році залізниця перейшла у власність держави, тому виникла потреба в новій великій будівлі вокзалу. Відкритий в 1904 році, вокзал був найсучаснішим в Європі на той час. Як виявилось, спочатку трамвайні колії були проведені до самої будівлі вокзалу і трамвай зупинявся прямо напроти головного входу.
Будучи стратегічним об’єктом, головний вокзал був розбомблений прямо в перший же день Другої світової війни 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу.
Будівля сильно постраждала і після війни деякий час тривали суперечки: відновлювати попередній вигляд вокзалу, чи знести залишки і побудувати новий. В результаті, як компроміс, прийняли рішення ззовні відновити будівлю, а інтер’єри зробити вже в стилі сталінського ампіру. Схоже, що тоді і вирішили зробити будівлю двоповерховою.
Пл. Григоренка.
Пам’ятник Францишеку Смольці – депутату австро-угорського сейму від Львова та ініціатору створення кургану Люблінської унії (той, на якому оглядовий майданчик високого замку). Споруджений пам’ятник в 1913 р. на місці давньої криниці. Зараз тут стоїть пам’ятник Св. Юрію Змієборцю.
Пл. Галицька.
Будинки 14 та 15 на площі Галицькій. Між ними — найвужча вуличка в центрі, яка колись називалась Крива, зараз вона є частиною вул. Нижанківського.
Пл. Катедральна, вул. Театральна.
Як виявилось, ця частина вул.Театральної в середині ХІХ ст. називалась Різницькою, бо тут розміщалось біля сорока м’ясницьких лавок і вони прямо тут рубали і продавали м’ясо. При цьому в кількох метрах від цього всього, навколо кафедрального собору в ті часи було кладовище. Дивне сусідство. І їх не могли вигнати звідси аж до кінця ХІХ ст., бо їхні лавки розташовувались на приватній землі. А це фото десь початку ХХ ст., тому тут вже цього безладу не видно.
Пл. Ринок.
Базар на пл. Ринок існував до 1944 р. Тут торгували овочами, фруктами, молочними продуктами, а також квітами. Цікаво, що мили вони овочі і фрукти прямо в фонтанах з статуями 🙂 А самі фонтани збудовані на місцях старих водойм, які в ті часи забезпечували потребу міста в воді.
Проспект Свободи, перед Оперним театром.
Схоже, що статуя лева деякий час стояла перед входом в Оперний театр. Оскільки на фасаді за ним польський герб, то можна припустити, що фотографія зроблена в міжвоєнний період між 1918-1939 р. Цікаво в честь чого там встановили лева, бо на старіших фотографіях оперного його ще не було.
Пл. Данила Галицького, вул. Підвальна.
Це біля пожежної частини на вул.Підвальній. Фото початку ХХ ст. На машині написано – “Львівське добровільне рятункове товариство”. Схоже що проводились навчання або їм подарували машину і вони радіють
Пл. Ринок, вхід до ратуші.
В 1880 році в честь візиту австрійського імператора Франца Йосифа до Львова над входом в ратушу встановили скульптурну групу з алегоріями Гостинності, Мужності і Патріотизму. Також перед входом встановили двох левів з гербами міста. В 1948 р. після війни левів відреставрували, а на портал ні.
UPD: Портал демонтували поляки в 1928 році під час реставрації ратуші.
Пл. Ринок. Вхід до ратуші з скульптурною групою.
А ось ще веселе фото на вул. Костюшка.
Можна сміливо стверджувати, що це перші люди, які пробували залізти в Полтву ;D Вони ж то не знають, що це не найкраще місце, щоб туди попасти))
Пл. Ринок 
Пл. Ринок 
Пл. Ринок. Вхід до ратуші 
Пл. Ринок 
Аеропорт Львів. Старий термінал, 1960 р. 
Аеропорт Львів. Старий термінал, 1960 р. 
Вул. Городоцька 
Вул. Шевська 
Пл. Івана Підкови 
Пл. Ринок 
Проспект Свободи 
Проспект Шевченка 
Проспект Шевченка 
Проспект Шевченка 
Вул. Я.Стецька 
Пл. Соборна 
Пл. Митна 
Вул. С.Бандери. Львівська політехніка 
Вул. С.Бандери 
Вул. Городоцька, вул. Чернівецька, хоча може бути, що ця арка насправді стояла при вході в Стрийський парк зі сторони вулиці Самчука
Головний залізничний вокзал 
Вул. Коперника 
