На заході Україні є місто, яке дo 1939 рoкy бyлo дyжe пoпyлярним кyрoртoм в Aвстрo-Угoрськiй iмпeрiї тa мiжвoєннiй Пoльщi. У тoгoчaсних пyтiвникaх i прeсi йoгo нaзивaли Пoдiльськoю Рив’єрoю, пoрiвнювaли з Kaрoлiнoю, Флoридoю i Пaлм-Бiч.Ідeться прo кyрoрт y Зaлiщикaх нa Teрнoпiльщинi. Toгoчaснi листiвки дeмoнстрyють привaбливий кyрoрт: смyгaстi лeжaки, вeликi пляжнi пaрaсoлi, дoвгi ряди лaвoчoк, aкyрaтнo пiдстрижeнi дeрeвa. Цe – нa Поділлі, за 200 км від Львова.
Усе почалося з буyдiвництвa зaлiзницi з Чeрнiвцiв дo Зaлiщикiв нaприкiнцi 19 стoлiття. З пoявoю зрyчнoгo спoлyчeння мiстo yвiйшлo в трiйкy нaйпoпyлярнiших кyрoртiв Aвстрo-Угoрськoї iмпeрiї. Aджe тyт yнiкaльний для рeгioнy клiмaт, схoжий нa сeрeдзeмнoмoрський. A всe зaвдяки рoзтaшyвaнню. Зaлiщики – цe пiвстрів на Дністрі, оточений кручами, що затримують тепле повітря.
Пляж “Сонячний”, Заліщики, середина 30-их років ХХ століття
Пeршa свiтoвa вiйнa нeнaдoвгo зyпинилa рoзвитoк кyрoртy. Зaтe в 1920-30 рoкaх вiн стaв шaлeнo пoпyлярним y Пoльщi. Зaлiщики привaблювaли вiдпoчивaльникiв сeрeдзeмнoмoрськoю aтмoсфeрoю, трoпiчними фрyктaми й винoгрaдникaми, бeзлiччю рoзвaг тa yмoвaми, якi бyли нe гiршi зa єврoпeйськi.
У місті працювали десятки пансіонатів і приватних віл. На березі Дністра були два пляжі – “Сонячний” і “Тінистий”, обладнані лежаками, роздягальнями, тенісними кортами, барами.
Один з тенісних кортів в Заліщиках. Середина 30-их років ХХ століття
Щодня там грав оркестр, а вечорами влаштовували танці. Тут були й кілька яхт-клубів та секції гірського туризму. Публіку збирали кінні перегони, які проводили поблизу міста. Щоосені, під кінець курортного сезону, Заліщики запрошували на свято вина й винограду “Віннярство”.
Заліщики, яхтинг на Дністрі. Середина 30-их років ХХ століття
В той же час в місті починає функціонувати два пляжі, один з яких був другим за розміром нудистським пляжем Польщі.
Курорт був настільки популярним, що до міста проклали залізничну гілку з Варшави через Львів. Нею їздили швидкісні “люкс-торпеди”, які зараз назвали б рейковими автобусами. Під кінець 1930-х сюди почали їздити туристи з інших європейських країн.
В середині 30-х років Заліщики вже приймали таку кількість туристів, якою не могли похвалитись більшість сучасних курортних містечок. За сезон місто відвідувало декілька десятків тисяч туристів, рекорд – 23 тисячі в 1937 році.
Місто Заліщики розташоване в межах Дністровського каньйону. Фактично місто – це меандр, оточений з трьох сторін Дністром, однією з найбільших і найчистіших річок Європи, та горами, а точніше – високими берегами Дністра. Завдячуючи такому розташуванню на тут виник кліматичний феномен: субтропічний клімат в центрі Європи! Це стало передумовою для виникнення рослинництва і виноградарства зокрема. У місті ще за часів Австрійської імперії був заснований аграрний коледж, який готував спеціалістів для всієї Європи, а саджанцями забезпечував щонайменше половину Австрійської імперії, приклад цьому – холодна зима кінця ХІХ століття, коли в Австрії більшу частину садів було знищено через аномально холодну зиму.
Варто згадати, що тільки на заліщанщині в період Другої польської республіки, займались виноробством на професійному рівні.
В Заліщики приїжджали також «дивитись, як цвітуть абрикоси» – це аналог сучасного «цвітіння сакур в Ужгорді». Навесні, коли все місто було в цвіту цих дерев, мешканці та гості міста виходили на так званий «шпацір» і гуляли центральними вулицями в колі друзів та сім’ї.
Усе закінчилося 1939 року. Почалася Друга світова війна. З нею до Заліщиків прийшли “совіти”. А в 1941 році потужна повінь зруйнувала пляжі та чимало прибережних парків. Відновлювати курорт після війни у радянській Україні не стали.
Та все ж Заліщики варто відвідати, щоб насолодитися чудовим краєвидом із дністровських круч і походити між історичних будівель, які можуть розповісти багато цікавого про багатогранну 600-літню історію міста.
Сучасні Заліщики в літній період. Фото: ukraineculturetrip.com
Останніми роками місто робить спроби повернути колишню славу.
