Останнє десятиріччя минулого століття ознаменувалось для Львова справжнім “нашестям” МАФів. Малі архітектурні форми, різного гатунку і, як правило, із найрізноманітнішим асортиментом, з’являлись на вулицях міста немов гриби після дощу… Із кінцем бурхливих 1990-х, відносною стабілізацією економіки, першими кроками із впорядкування міського благоустрою постала проблема – що робити із сотнями “об’єктів господарювання”, розташованих повсюди, немов зараза на тілі Львова..? Досі, ставлення городян до МАФів не є однозначним – дехто – категоричний їх противник, для декого – це робоче місце, та зручність у покупках. Проте, гадаю всім буде цікаво дізнатись, що МАФи у місті Лева, у звичному для нас вигляді, існують вже понад сторіччя…
На початку XX сторіччя найцікавішими витворами “малої архітектури” у Львові були торгівельні й трамвайні павільйони та газетно-журнальні кіоски. У 1903 році на площі Святого Духа (нині – площа Івана Підкови) було встановлено літній павільйон кав’ярні “Віденська”, із досі небаченими для центра міста габаритами – 16 на 12 метрів! Він був повністю виготовлений з металевих конструкцій фірмою “Пйотрович та Шуман”.
Вперше на Валах Гетьманських (нині – пр-т Свободи), згодом у інших місцях центральної частини Львова, у 1905 році, з’являються нові павільйони на трамвайних зупинках – звичайної прямокутної форми, проте із електричним освітленням, годинником та елементами сецесії у оздобі…
Згодом, близько 1909-1910 років, ці улюблені львів’янами павільйони-зупинки було вдосконалено. За проектом архітектора Вишневського на таких зупинках з’явились туалети, звісно ж ізольовані від пасажирських відділень… Утилітарна функція цих споруд добре поєднувалась із лаконічним зовнішнім виглядом у стилі міської, раціональної сецесії.
Характерною окрасою Львова на довгі роки стали газетно-журнальні запроектовані архітектурним бюро Соколовського. Вони були виконані з дерева, металу, скла і кольорової кераміки у загальній сіро-блакитній гамі, зі стилізовано-бідермаєрівським завершенням. 1906 року такі кіоски встановили на площах Марійській (зараз – Міцкевича) і Галицькій, Гетьманських Валах (пр-т Свободи), на площі перед залізничним вокзалом і на початку вулиці Личаківської.
Протягом 1909-1910 років фірмою Альфреда Захаревича було виконано кіоск, ліхтарі й огорожа у сквері на площі Галицькій. Проект став першою “ластівкою” у подальшій хвилі впорядкування прилеглої до МАФів території, архітектори прагнули аби їх зразки “малої архітектури” органічно поєднувались із навколишнім середовищем, архітектурою міста…
Напередодні I Світової війни з’являються комбіновані проекти міських павільйонів – трамвайних і для продажу фруктів, з відгомоном орнаментального модерну у лініях дахів, що були виконані у 1912 році архітектором Мінкевичем і Дердацьким. Подібні ескізи ми бачимо у проектах Обмінського і Долинського.
На жаль, невідомий архітектор початку XX сторіччя залишив проекти торгових павільйонів у закопанському стилі, з підкресленими характерними елементами народного дерев’яного будівництва і черепичним дахом.
Автор: Євгеній ІПАТОВ / photo-lviv.in.ua