10 січня 1972 року, 51 рік тому, у Львові на вулиці Городоцькій трапилася найдраматичніша аварія в історії львівського трамвая.
Це був звичайний рейс за маршрутом №6, один із тисячі ідентичних. Перед 16:00, спокійного зимового пообіддя два зчеплені вагони Gotha, за кермом яких молода 24-річна водійка Надія Макара, виїхали із кінцевої зупинки на площі Двірцевій і звично попрямували вниз по Городоцькій.
Щось пішло не так, гальма не спрацювали належним чином і за коротку мить ні водій, ні кондуктори, що перебували у салоні кожного із вагонів, не зуміли опанувати ситуацію та зупинити трамвай. Трамвай з людьми на швидкості влетів в цегляну огорожу школи на вулиці Леонтовича №2. 11 людей загинули одразу на місці, 25 постраждали, троє із потерпілих у безнадійному стані доправлені до лікарні, ще шестеро у вкрай важкому стані також потрапили у лікарню. Водійка залишилася неушкодженою.
Неповна середня школа на вулиці Леонтовича №2
Одразу ж наступного дня про подію доповість голова Комітету державної безпеки при Раді міністрів УРСР В. Федорчук своєму безпосередньому керівництву із Комітету державної безпеки СРСР, а також ЦК Комуністичної партії УРСР. Із цієї короткої та цілком таємної інформаційної довідки можна дізнатися, що саме несправність гальм трамвая призвели до трагедії.
Того ж дня постановою Львівського обкому Компартії України для розслідування причин катастрофи створено спеціальну комісію, яку очолив тодішній голова облвиконкому товариш Телішевський Т.Д. Додатково, керівництво КДБ, спільно із іншими адміністративними структурами, вжило усіх необхідних заходів «для запобігання небажаних проявів серед мешканців міста» – вказано в таємній інформаційній довідці.
Із пізнішої доповідної записки Львівському обкому КП України від 19.01.1972 ми дізнаємося, що кількість людей, які загинули внаслідок аварії зросте до 13, а ще 23 особи будуть потерпілими з різним ступенем важкості від отриманих поранень.
В іншому архівному документі дізнаємось про низку покарань для різних посадових осіб та широкий спектр заходів запобігання схожим випадкам, які були вжиті на усіх рівнях тогочасної міської інфраструктури.
Львівський народний суд згодом винесе вирок молодій водійці львівського трамвая та засудить її до тюремного ув’язнення. Львів’яни про саму катастрофу говоритимуть мало, бо ж КДБ «вжило усіх необхідних заходів для запобігання небажаних проявів серед мешканців міста», як наслідок з року в рік з’являтимуться все нові та нові версії трагедії, які й через півстоліття переповідатимуть у ЗМІ.
Завдяки програмі «Відкриті архіви» онлайн видання «Фотографії старого Львова», отримало можливість донести до читачів документальну інформацію про цей драматичний епізод в історії Львова.
Сучасним пасажирам львівського електротранспорту про трагедію майже 50-річної давнини нагадує обов’язкова кількасекундна «технічна зупинка» на усіх схилах, яка стала обов’язковою незадовго після кривавої аварії.
Іван БОНДАР для Фотографії старого Львова
