Часто туристи, які вперше почули про Високий замок, очікують побачити на пагорбі розкішний палац, і діставшись аж до оглядового майданчика, почуваються дещо ошуканими, мовляв, де ж той обіцяний Високий замок? Натомість вони можуть сповна насолодитися неповторною панорамою Львова, яка розгортається з цього місця, пише Фотографії Старого Львова.
Це місце справді «дихає» історією, адже було свідком багатьох визначних подій та пам’ятає немало історичний персонажів. Тож пропонуємо Вам десять цікавих фактів з його історії.
Факт перший. Із Замковою горою пов’язана перша згадка про Львів у Галицько-Волинському літописі 1256 року.
Факт другий. Замок на горі побудував король Данило. З праць Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа та Бартоломея Зиморовича відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича було збудовано дерев’яно-земляні укріплення. 1259 року на вимогу хана Бурундая, вони були розібрані, але в 1270 році відбудовані наново. Однак, новітні дослідження доводять, що пов’язані ці події з королем Данилом. І саме він обрав Замкову гору для будівництва, а не його син: «Побачивши на самому кордоні своїх володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену внизу немовби кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він негайно наказав збудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди свою княжу резиденцію». Але зовсім скоро Данило вирішив збудувати замок в іншому місці, адже відчув незручності такого помешкання на крутому схилі, куди з великими складнощами підіймалася тяглова худоба. Він вирішує збудувати Низький замок в долині Полтви на місці, де сьогодні розташований музей ім. А. Шептицького, театр ім. М. Заньковецької та мистецький ринок «Вернісаж». Так Високий замок став оборонним, де зберігалися скарби. Однак посилена охорона не врятувала їх, 1340 року король Казимир ІІІ загарбав Львів і викрав з Високого замку дві корони, хрести із золота та позолочений трон.
Після переходу Львова під протекторат Польщі, Замкова гора була пов’язана з постаттю Казимира ІІІ. За словами хроніста Яна Длуґоша, дерев’яний замок було спалено, натомість Казимир побудував тут кам’яний, що височів аж до хмар.
Факт третій. Замок використовували як в’язницю. У 1410 році тут перебували, полонені під час Грюнвальдської битви, німецькі лицарі.
Факт четвертий. В часи національно-визвольної війни Замкова гора теж була місцем важливих подій. Так, з цим місцем пов’язане ім’я Максима Кривоноса, під проводом якого селянсько-козацькі загони захопили Високий замок. До цього майже триста років нікому не вдавалося заволодіти ним. Штурм тривав кілька днів, Кривоніс отримав тяжке поранення, але продовжував керувати операцією до переможного кінця. Існує думка, що отримане тут поранення стало для Максима Кривоноса смертельним, і саме на Високому замку він зустрів останні хвилини та був похований біля підніжжя гори. Однак, достеменно історія смерті полковника невідома.
Факт п’ятий. У 1704 році замок захоплює шведський король Карл ХІІ, завдяки цьому він вирахував «мертвий кут», який погано обстрілювали оборонці міста. Це допомогло 23-річному королю уперше за 350 років захопити Львів. З цього часу Високий замок все більше занепадав, він став притулком для волоцюг та розбійників, а під час епідемії чуми сюди виганяли з міста хворих.
Факт шостий. У 1772 році австрійська влада дозволила зруйнувати Замок і використовувати його камені для будівництва нових кам’яниць. Тож, цілком можливо, що й сьогодні у Львові є будинки, які зводилися з цегли Високого замку.
Факт сьомий. Із середини XІХ століття Замкова гора стає парком. Її обсадили деревами та облаштували проходи, а також вибудували штучну печеру (декоративний грот), про що свідчить поміщена на ній дата – 15 серпня 1841 р. Льви з гербами, які її прикрашають походять зі старої ратуші, яка впала у 1826 році. Кам’яні леви роботи скульптора Бернарда Дікембоша тримають щити з гербами знаних львівських міщан Еразма Сикста та Яна Юліана Лоренцовича.
Факт восьмий. У 1869-1906 роках на честь 300-ліття Люблінської унії, з ініціативи та на кошти польського політика Францішека Смольки, на вершині Замкової гори насипають штучний пагорб – Копець Люблінської унії .
Завдяки копцю висота Замкової гори збільшилася до 413 м. над рівнем моря. На його вершині міститься оглядовий майданчик, звідки відривається панорама міста. Внаслідок його насипання було знищено значну частину залишків Високого замку, що поставило хрест на його ґрунтовному дослідженні.
Факт дев’ятий. 24 грудня 1957 року було створено Львівську обласну телерадіокомпанію, що була однією з перших обласних телерадіокомпаній в УРСР та охоплювала своєю творчою увагою територію всієї Західної України.
Тоді ж було відкрито телевежу на Замковій горі. Це суцільнометалева просторова ґратована телевізійна вежа висота якої з антенами становить 192 метри (570 м. над рівнем моря).
Факт десятий. Високий замок – найвища точка міста, і для того аби сюди піднятися, треба здолати більше ніж 123 метри.
Ставши свідком створення міста, переживши періоди злетів та падінь, гора Високий замок і нині залишається одним з найвідоміших об’єктів на карті міста, та стала одним з улюблених місць для львів’ян та гостей міста.
ЦІКАВИЙ ФАКТ!
У 2017 році львівські науковці вперше знайшли археологічним методом рештки Високого Замку. Припускають, що це мур XIV століття.
Фахівці викопали шість траншей і в одній із них, біля підніжжя копця Унії, знайшли фрагмент муру замку. Ця цегляна стіна, вочевидь, впала до рівня фундаменту споруди і так тут й залишилася.
За формою цегли фахівці припускають, що це мур XIV століття, можливо, шматок в’їзної частини замку.
Це вперше за усю історію вдалося знайти археологічним методом Високий Замок.
«У майбутньому є варіанти щодо цього муру. Були озвучені пропозиції, вони ще сирі, про експонування цього фрагменту, тому що це є досить атракційно і у межах туристичного комплексу, який тут буде збудований, люди змогли б приходити сюди і оглядати цей фрагмент», ‒ прокоментував Остап Лазурко, науковий співробітник «Рятівної археологічної служби».