Кожному львів’янину відомі середньовічні споруди Міського та Королівського арсеналів на вулиці Підвальній. Проте, Львів мав ще один давній, приватний арсенал шляхетної родини Сенявських, розташований за межами міських мурів.
Перебудована споруда арсеналу Сенявських на розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної. Фото 2015 року © photo-lviv.in.ua
Земельна ділянка, на якій постала споруда, належала колись доньці львівського бургомістра, історика та поета Бартоломея Зиморовича, поруч розташовувався костел та монастир Святої Марії Магдалени ордену домініканців – віддаленість від міських фортифікацій у ті часи становила досить значну небезпеку.
Перебудована споруда арсеналу Сенявських-бібліотеки Баворовських. Фото 1916 року
Споруда арсеналу Сенявських була спроектована військовим інженером Павлом Гродзіцьким ( ?– 1645) власне з розрахунком на захист монастиря коштом магната Миколая Сенявського у 1640 році. Цей арсенал став опорним пунктом у зовнішньому кільці оборонних споруд Львова. На сьогодні від первісної будівлі залишився тільки перший ярус з рустикованого каменя.
Герб роду Сенявських на стіні давнього арсеналу. Фото наших днів © photo-lviv.in.ua
Однак міцна споруда не прослугувала і століття в якості сховища вогневої потужності і могутності своїх господарів, будівля арсеналу спорожніла у зв’язку з наближенням лінії фронту Північної війни до стін Львова – військовий запас та спорядження роду Сенявських поповнив собою підвали родинного маєтку у Старому Селі.
У 1726 році помер Адам Миколай Сенявський – останній представник роду чоловічої статі – вся власність магнатської родини перейшла у розпорядження Чарторийських. Не був винятком і фамільний арсенал у Львові, який був переобладнаний в житловий будинок з стайнею і манежем для виїздки коней.
Фрагмент арсеналу Сенявських від нин. вулиці Дорошенка. Фото 2015 року © photo-lviv.in.ua
Відомо, що у листопаді 1792 року тут гостював Тадеуш Костюшко. У 1833 році будівлю придбала родина Баворовських. З їх ініціативи споруда пережила капітальну реконструкцію під керівництвом Ігнатія Хамбеза (1758 – 1845), набувши рис класицизму з його витонченою красою. Тоді ж створено нинішню родзинку маєтку – величезний фронтон над центральним входом з арочним вікном, відтіняючим білу статую відпочиваючого коня у натуральну величину руки Іоанна Шімзера і силуети орлів на балконі того ж автора.
Центральний фронтон споруди Сенявських-Баворовських. Фото 2015 року © photo-lviv.in.ua
1857 року граф Віктор Баворовський, бібліофіл, перекладач на польську творів європейських класиків, вирішив розташувати тут свою багату бібліотеку та цінну збірку творів мистецтва. Баворовський заповів свою унікальну збірку місту…
Вже багато років у давній бібліотеці Баворовських діє відділ мистецтв Бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України.
Джерело: Фотографії Старого Львова / photo-lviv.in.ua
