Наслідком «пакту Молотова-Ріббентропа» та наступного розгрому Польщі у вересні 1939 року стала нова лінія західного кордону СРСР. Німецько-радянські союзники закріпили її “Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною” від 28 вересня 1939 року. А вже 26-28 жовтня 1939 року у Львові та 28-30 жовтня у Білостоці відбулись маріонеткові Народні Збори, що “засвідчили волю народів Західної України та Західної Білорусії до возз’єднання з УРСР та БРСР”.
26 жовтня 1939-ого у Львові почались маріонеткові Народні збори, які “узаконили” приєднання Західної України до УРСР, на ділі ж – чергову анексію території.
Попри заяви деяких делегатів Народних Зборів у Білостоці, до складу Білоруської РСР було віддано Берестейщину, заселену переважно українцями. А Холмщина залишилася у “сфері інтересів” ІІІ Райху, попри те, що на радянських мапах її відносили до Західної України.
На захід, який проводили в Оперному театрі з’їхалися майже півтори тисячі делегатів, яких напередодні обрали мешканці краю. Однак виборами це назвати важко. Зі Сходу прибували керівні кадри і здебільшого саме їх і “висували” до Народних зборів. В будь-якому разі кандидат мав бути узгоджений з місцевим керівництвом КПУ.
Народні збори мали засвідчити “щире бажання” населення Західної України приєднатись до УРСР. Тому совіти озброїлись також місцевими авторитетами, яких під тиском, страхом репресій чи обіцянками залучили до дійства, серед них шанований учений-мовознавець Кирило Студинський (хоч саме він деякий час справді був прихильником радянської влади, поки не відчув її реальне панування), композитор Василь Барвінський, лікар Мар’ян Панчишин, письменниця та учасниця жіночого руху Іванка Блажкевич…
Виступити на зборах привезли також режисера Олександра Довженка. Присутнім був на той час перший секретар ЦК Микита Хрущов.
На заході було ухвалено чотири декларації, окрім постанови про входження Західної України до складу СРСР і возз’єднання з УРСР і встановлення у краї радянської влади також йшлося про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель, і націоналізацію банків і великої промисловості.
А вже через кілька днів енкаведисти заарештували Костя Левицького, Івана Німчука та інших українських і польських політиків. Очевидно, щоби ті своїм авторитетом не перешкоджали у більшовицьких заходах щодо анексії Західної України.
Після завершення Народних Зборів у Львові відбувся парад Червоної армії.
Лише 14 листопада 1939 р. позачергова 3-тя сесія Верховної Ради УРСР 1-го скликання ухвалила Закон про включення Західної України до складу УРСР. А в грудні 1939 р. на території Західної України були утворені Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Рівненська та Волинська області.
Виступи академіка Кирила Студинського, Марії Перестюк та інших осіб під час засідання Народних Зборів Західної України 26-28 жовтня 1939 року у місті Львові на відео нижче.
Перша радянська окупація протривала до червня 1941-ого…
Джерела: ZBRUC, Локальна Історія
