10 цікавих фактів про костел та монастир бенедиктинок у Львові

Дуже цікава архітектурна пам’ятка Львові, яка заховалась в 7 хвилинах ходьби від Оперного театру. Сьогодні ми поговоримо про Костел Всіх Святих і колишній Монастир бенедиктинок. Масивні стіни, що оточують костел, надавали йому вoйoвничий характер, були створені для захисту і оборони комплексу. Вони збереглися до нашого часу. А ось сама будівля храму сьогодні виглядає інакше, так як було реконструйовано після пoжежі в 18 столітті.

1. Монастир бенедиктинок у Львові – перший жіночий монастир на руських землях Королівства Польського

2. Монастир Бенедиктинок започаткували три сестри-черниці, доньки багатого шляхтича Адама Сапоровського.

3. Костел будував наприкінці XVI століття славетний львівський архітектор італієць Павло Римлянин у стилі пізнього ренесансу. На початку XVII століття розбудовується монастир, відділений від світського життя товстими стінами.

4. Фундація монастиря відбулась у 1595 р. Адамом та Катериною Сапоровськими, у 1596 р. монастир був освячений архієпископом Яном Димітром Соліковським

5. Після І поділу Речі Посполитої виникла загроза для закриття монастиря. Цісарський декрет від 25 липня 1782 р. передбачав можливість подальшого існування монастиря лише за умови, що при монастирі буде діяти школа з німецькою мовою викладання. Така школа була заснована у 1784 р., і була першою публічною школою для дівчат у Львові.

6. У австрійські часи проблемою для монастиря було затвердження настоятельниці обителі. Вона мусила бути затверджена архієпископом, а Губернаторське управління це підтверджувало та офіційно оголошувало. За це монастир повинен був сплатити певну суму (у 1804 р. – 3 тис. флоринів). І лише у 1815 р. монастир було звільнено від обов’язку такої оплати.

7. Найбільша кількість черниць у монастирі була у першій половині XVII ст. Зокрема, у 1615 р. їх було 58, тоді як станом на час І поділу Речі Посполитої – лише 25.

8. На користь монастиря були зроблені великі пожерти, окрім того, обитель мала великі маєтності. У 1599 р. Криштоф Стадніцький надав на користь монастиря нерухомість на Краківському передмісті. Одразу після фундації монастиря на його користь передано маєтності у Хлібичині, Михалкові, Ключові та Шепарівці. У 1605 р. села Хлібичин та Михалків обміняні на село Лисиничі під Львовом, а у 1613 р. отримали, й частково викупили село Домбровиця (Дубровиця). Окрім цих сіл, до сер. XVII ст. монастирю вже належали села Раковець, Кугаїв, Вовків, Загір’я. У 1693 р. у власність монастиря перейшло село Горпин. Також, у часи правління короля Михайла Корибута Вишневецького, монастир отримав право варити пиво у трьох пивоварнях.

9. Монастир був закритий після остаточного встановлення радянської влади у Львові. Останні бенедиктини покинули Львів у травні 1946 р., і виїхали до Крешова у Польщі.

10. Від часу української незалежності у монастирі відновилася чернеча діяльність сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством). У монастирі працює дуже популярна серед львівської молоді та дітей школа Святої Софії.

Фото звідси.