Одним з найцікавіших львівських фотографів став Едвард Тшемеський. Поява фотографії у ХІХ столітті дала змогу зафіксувати старий Львів таким, яким він уже не буде ніколи, у всіх його буденних і святкових проявах. Едвард Тшемеський був одним з тих людей, які зберегли для нас образи міста. Про це пише Фотографії Старого Львова.
Реклама ательє Тшемеського
Народився Едвард у місті Грац, проте він виростав у Львові у родині свого дядька. Після закінчення львівської реальної школи відбув військову службу в Трієсті. Близько 1865 р. він практикував у фотоательє Себастьянетті в Трієсті. У 1868 р. Тшемеський отримав ліцензію на провадження фотоательє у Львові. У 1868 – 1877 рр. ательє Тшемеського знаходилось у будинку поштового відомства на вул. Широкій, 13/14 (сучасна вулиця Коперника, 9). У 1887-1905 рр. заклад розташовувався в приміщенні на вул. 3 Мая, 7 (тепер вул. Січових Стрільців), деякий час Тшемеський працював у спілці з фотографом Леоном Блаховським.
Тріумфальна арка на честь приїзду до Львова Франца-Йосифа І 11 вересня 1880 року.
Тріумфальна арка на честь приїзду до Львова Франца-Йосифа І 11 вересня 1880 року. На фотографії зафіксовано третю подорож Франца Фойсифа до Королівства Галичини та Володимирщини. 11 вересня імператор прибув до Львова, де його на вокзалі зустрічали вищі посадові особи на чолі з графом А. Потоцьким. Під час візиту. Франц-Йосиф відвідав нову споруду Політехнічної школи, собор Св. Юра, Народний дім, Кадетську школу та природознавчий музей Дідушицького.
Вілла Людвіка Масловського на теперішній Дорошенка, 73
Вілла Людвіка Масловського. Близько 1890 року. Вілла початково належала видавцю і журналісту Людвику Масловському, а у 1840-1870-х — графині Марії Фредро. Перебудований у 1872 і у 1889—1890 роках. Останню перебудову здійснено за проектом Тадеуша Мюнніха у неороманському стилі з використанням нетинькованої червоної цегли. Розташована на сучасній вулиці Дорошенка, 73.
Нове приміщення хімічного факультету Львівської політехніки
Нове приміщення хімічного факультету Львівської політехніки. У другій половині ХІХ століття розпочалося спорудження нових, пристосованих приміщень для Політехніки. Будівництво у 1874-1877 році здійснювалось за проектами Юліана Захаревича. З боку площі Св. Юра знаходились приміщення, які до спорудження спеціального корпусу використовували як хімічні лабораторії.
Вулиця Казимирівська (сучасна Городоцька).
Вулиця Казимирівська (сучасна Городоцька). У об’єктив Тшемескього потрапила найдавніша частина сучасної вулиці Городоцької, яка з 1871 року отримала назву Казимирівської, на честь короля Казимира ІІІ.
Площа Міцкевича
Площа Міцкевича. Одне з перших фотографічних зображень площі дозволяє розглянути деталізацію архітектурних деталей, будинків, тротуарів.
Вулиця Третього травня (Січових Стрільців)
Вулиця Третього травня. Назва вулиці пов’язана з першою польською конституцією 1791 року. Сучасна вулиця січових стрільців, до 1885 року носила назву Маєра (у 1871-1885 Маєрівської). Вулиця була відома тим, що на ній було розташовано значну кількість фінансових установ австрійського Львова.
Вулиця Карла Людвіга (проспект Свободи)
Вулиця Карла Людвіга. Вулиця Карла Людвіга з’явилась у 1820 році і згодом стала місцем улюблених прогулянок львів’ян. Тут було розташовано цілу низку готелів.
Новий будинок казарм жандармерії (сучасна Бандери)
У 1890 році на розі із вулицею Коперника за проектом архітектора Юзефа Яновського звели будівлю казарм австрійської жандармерії. За часів Польської республіки тут розміщувалося Головне управління польської поліції Львівського воєводства, пізніше — Львівська тюрма НКВС № 1, при німецькій окупації — гестапо, у 1990-х—2000-х роках — ізолятор СБУ.
Костел Св. Антонія на Личаківській
Площа Стрілецька (Данила Галицького)
Площа Стрілецька. У 1840-1871 роках тут містився ринок, а у 1871 році площа отримала назву Стрілецької. Місце стало осередком продажу дешевого м’яса, яке привозили з сільських районів.
