Сихівчани лише за чотири роки перетворили майже 40-річну дев’ятиповерхівку з занедбаної на енергоощадну і зменшили споживання енергії понад 43%. Про те, як це вдалось мешканцям вулиці Хоткевича, розповіла Українська енергетика, передає Сихів Медіа.
ОСББ в будинку створили 1 квітня 2019 року. До 2019 року стан будинку на вул. Хоткевича, 66 був жахливий: старі труби, передусім не було нормальної каналізації. Одразу після створення ОСББ, ініціативна група скликала збори мешканців і пояснила людям ситуацію: коштів – немає, каналізація – у критичному стані, але ніхто не допоможе його виправити, окрім самих власників житла.
Фото з архіву ОСББ
Мешканці будинку самостійно зібрали кошти, закупили матеріали і практично за тиждень навели порядок із каналізацією у двох під’їздах. Люди були вражені тим, що змогли так швидко позбутися проблеми, від якої потерпали дуже багато років. Голова ОСББ запропонувала скерувати залишки коштів на ремонт зливової системи, оскільки вода з даху йшла старими, потрісканими трубами по коридорах будинку та стікала на щитові. Деякі з них через це згоріли.
Жителі практично лише за власні кошти частково модернізували свій будинок: усунули аварійні ділянки, поміняли вікна й двері в місцях загального користування, дах частково відремонтували. Залишилось тільки утеплити будинок, але не могли. Утеплення дуже дороге. Плата в ОСББ спочатку була 6,60 грн за кв.м. Крім того, був додатковий внесок за період, коли не було опалення: спочатку півроку мешканці доплачували по 200 грн з квартири, а наступного року – по 100 грн протягом півроку.
За грантовою програмою “Львівтеплоенерго” в будинку встановили Індивідуальний тепловий пункт (ІТП).
“Енергодім” — можливий ключ до вирішення проблем
Члени правління ОСББ довідались про те, що кілька будинків поруч подали заявки на участь у державній програмі “Енергодім” від Фонду енергоефективності. Мешканці не хотіли брати кредит, проте проголосували за участь у програмі і взяли позику на 2,5 млн грн.
“У мене не було жодної людини в будинку проти того, аби подавати заявку на проєкт.У грудні 2020 року її затвердили. Роботи почались 1 вересня 2021 року через те, що довго писався проєкт і нам треба було взяти кредит”, — розповідає голова ОСББ Оксана Пухір.
В будинку зробили гідравлічне балансування на кожному стояку, зокрема, встановили автоматичні клапани. Утеплили зовнішні стіни, встановили розподілювачі теплової енергії у квартирах, автоматичні регулятори температури повітря на батареях мешканців. Фасад утеплили 15-сантиметровим шаром пінопласту. Крім того, замінили вікна й двері балконних блоків у квартирах, утеплили та засклили балкони та лоджії тощо. Завдяки організації все вдалося зробити дуже швидко.
“Навіть підрядники казали, що якби всі будинки так організовували роботу, то вони вже давно би поздавали всі проєкти”, – зазначила представниця ОСББ.
Коли почалась війна німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, що підтримує проєкти Фонду енергоефективності, призупинило діяльність в Україні.
“Не отримавши жодного відшкодування від Фонду, ми були під тиском кредиту, тому пережили величезний стрес, – розповідає Оксана Пухір. Хоча мали кредитні канікули й завдяки цьому не платили тіло кредиту, проте повинні були платити відсотки. Крім того, ми мали заплатити підрядникам.
Підрядники відновили роботи у квітні 2022 року й швидко дофарбували будинок. У травні приїхали представники донорів. Фонд виставляв чіткі вимоги, аби забезпечити інтереси всіх учасників проєкту, а підрядник мав виконати все так, як написано, інакше не отримав би свої кошти.
Чим менша температура – тим менше людина заплатить
Зі слів менеджерки супроводу Тетяни Афанасьєвої, завдяки проєкту мешканці, які живуть на першому поверсі будинку, нарешті отримали нормальну температуру у помешканні.
“Гідравлічне балансування кожного стояка дозволило збалансувати температурний режим між дев’ятим і першим поверхами. А найбільш результативний захід, на мою думку, це автоматичне регулювання тепла у квартирах та поквартирний облік тепла. Позитивним моментом для ОСББ також стало виявлення під час робіт квартир із “теплою підлогою”. Ці “витоки” тепла закрили”, – розповідає Тетяна Афанасьєва.
Власники двокімнатної квартири в цьому будинку за березень 2023 року заплатили за опалення в середньому 350 грн. Взимку за опалення трикімнатної квартири люди платили 700-800 грн. І це за нормальної температури у кімнатах – +21-22°.
Фінансування проєкту
В ОСББ провели збори після завершення робіт, на яких правління відзвітувало за актами виконаних робіт і надало людям усі розрахунки: прогнозовані і фактичні.
Основні цифри є наступними: загальна вартість проєкту – 8,1 млн грн, зокрема, утеплення будинку коштувало 4,2 млн грн, нові мережі – 3,2 млн грн, на вікна пішло приблизно 1 млн грн.
Енергоаудит будинку мешканці проводили за свої гроші, який коштував 20 тис. грн. Ці кошти були витрачені з резервного фонду ОСББ, але пізніше, після схвалення першої заявки ОСББ, 14 тис. грн із цих 20 були повернуті Фондом. Відповідно мешканці витратили лише 6 тис. грн своїх коштів.
“Зараз із 72 квартир залишилося лише 12, які ще не погасили кредит, тобто більшість мешканців одразу заплатили свою частку (20%). Загальна сума проєкту – понад 8 млн грн, тобто частка мешканців мала бути 1,6 млн грн. Їм залишилося заплатити менше, ніж 200 тисяч”, – зазначила Тетяна Афанасьєва.
Львівська міська рада відшкодувала ОСББ 750 тис. грн – це 30% від вартості кредиту, який брали мешканці.
Приклад ОСББ “Хоткевича-66″показує, що за згуртованості людей навіть стару дев’ятиповерхову “панельку” можна дуже швидко модернізувати, а відтак швидко “відбити” витрати, сплачуючи за тепло на 40% менше. Річна економія коштів на опалення будинку становить майже 800 тис. грн. А у разі подорожчання енергоносіїв вигода лише зросте.
Джерело: Сихів Медіа
