Підземні переходи – це добре чи погано? Якщо погано, то чому? Український архітектор, урбаніст, публічний та політичний діяч Юліан Чаплінський у своєму черговому відеоблозі розповів коротко та дав вичерпні відповіді на поширені запитання. Фахівець навів 10 причин, чому підземні переходи – це зло для мешканців міста, яке має зникнути за наших вулиць.
Почнемо з того, що підземних переходів у розвинених країнах ви в принципі не побачите. Там будуть хіба що станції метро, де існує цілий комерційний підземний світ, коли також можна вийти на ту чи іншу вулицю. Але це не підземні переходи, які існують в пострадянському світі. Чому підземка – це погано – 10 причин:
1. Не практичні. Підземні переходи є не практичні з інклюзивної точки зору. А це вагітні жінки, люди з торбами, пенсіонери, люди з інвалідністю на візочку. Ці швелера, які є у наших підземних переходах, це просто є страшний мрак. Ви можете сказати, що це можна вилікувати ліфтом. Так, це правда. Подібні ліфти є на станціях метро у тому самому Відні та в будь-якому розвиненому місті. Але в наших умовах часто-густо це не працює. Просто не працює, бо не обслуговують. Про це далі.
Фото: Зручне місто
2. Обслуговування інфраструктури. Повернемось знову до ліфтів. Уявімо, що вже така структура міста, що без підземного переходу не обійтись і можна поставити ліфти, то майте на увазі, що окрім того, що ліфти мають бути вандало-стійкі, бо їх почнуть обмальовувати, розбивати скло, та найголовніше, що їх треба обслуговувати. Це додаткове сильне навантаження на бюджет міста, яке мало б цю інфраструктуру утримувати.
3. Паркани. Третя причина – це той факт, що біля підземних переходів зазвичай встановлюють паркани. Паркани це ще з радянські «ГОСТів» (государственный общесоюзный стандарт). Вони перекочували і в російські державні будівельні норми, так і в українські. І це кaтaстрофа. Тому що всім, мабуть, відомо, що коли машина врізається в паркан під час ДТП, паркан перетворюється в десятки чи то й сотні дрібних металевих осколків, які просто прошивають в радіусі близько 50 м всіх навколишніх людей. І це є просто небезпечно. Їх треба позбутись. Ці речі (паркан і підземка) йдуть у наших реаліях у в’язці разом. Ба більше, через ці паркани люди люблять перелазити. Тобто людина, яка не хоче спускатись під землю, а потім підніматись, вона починає перелазити через цей паркан і йти собі навпростець по дорозі. Це така психологія людини.
4. Обслуговування та догляд. Перехід потребує неймовірного догляду. Постійно треба його чистити, прибирати, освітлювати, ставити камери, саджати охоронця, який буде це постійно пильнувати. Ви ж знаєте прекрасно як виглядають наші підземні переходи. Це вічно обписані графіті такі коридори, де смeрдить сeчeю… А влада зазвичай що каже? Давайте ми дамо місця підприємцям для створення кіосків, вони будуть там доглядати за цим переходом. І відповідно з’являється ще торгівля в цьому не санітарному місці, без туалетів і будь-яких умов. Про це в кінці.
5. Погіршення дорожнього трафіку. Так, підземні переходи погіршують трафік, не покращують його, а тільки збільшують закоркованість на вулицях. Підземка – це взагалі величезна помилка та утопія того, що ніби пішохідні переходи заважають, створюючи трафік, бо люди переходять, а машини чекають. Але зрозумійте одне, той факт, що машини пролітають крізь якесь перехрестя швидше, бо там є підземний перехід, вони зупиняться все рівно ДЕСЬ в найближчому вузлі і самі собі створять трафік. Це давно зрозуміла істина і тут не треба довго пояснювати.
6. Складне будівництво. Переважно це треба лізти глибоко в землю, це великі видатки на гідроізоляцію, на всі бетонні роботи та проколи. Особливо, якщо це десь під шоссе, аби не зупиняти там рух. Якщо це тиражувати по всьому місту, це доволі серйозний бюджет. І знову таки, в наших умовах, коли чиновники люблять це облаштувати дорогим гранітом, зробити якісь дорогі дашки тощо. Тому ця річ є вельми дорогою, не лише в обслуговуванні, але й у будівництві.
7. Трaвматизм. Ви знаєте прекрасно, коли випадає сніг і ви йдете по тих гранітних сходах в чоботах. Дуже часто люди падають, ламають ноги, спіткаються. Цей трaвматизм на сходах… краще таки, коли людина просто йде по пішохідному переходу.
8. Перепад температури. Є ще така проблема в підземках, особливо у довгих (а чим довші – тим навіть гірше), у Києві є такі цілі “торгові центри” під землею, людина, коли заходить з морозу у відповідному одязі, і поки вона проходить тих 100-200 метрів до виходу, вона вже пітніє і виходить спітнілою на вулицю. Це однозначно впливає на здоров’я, адже існує підвищена нeбезпека захворіти.
9. Антисанітарія. Ці підземні переходи обростають кіосками, які не мають туалетів, немає рукомийників. Продавці невідомо якими руками вам це усе продають, починаючи від насіння та квітів до газет і так далі. І ви розумієте, що ті люди стоять там постійно. Тому це також є велика проблема.
10. Унеможливлюють велорух. Якщо говорити за Київ, то іноді велодоріжка може впиратись в паркан чи підземний перехід, а тому велосипедисту доводиться взяти велосипед на плече і спускатись з ним вниз та потім знову нагору. І це лише для того, щоб перейти цю смішну по ширині вулицю. Як приклад у Львові, підземний перехід на вулиці Богдана Хмельницького.
