Львівський Зоологічний музей кличе подивитись на чудо-тварину

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Чудо-тварина, котра зуміла в собі поєднати трошки від скорпіонів, трошки – від богомолів, дещо – від крабів, а решта – від павуків. Африканський чорний павук (Damon diadema) – представник ряду батогових павуків (Amblypygi) класу Павукоподібні. Це один з найцікавіших видів африканських павуків з дивовижною будовою та поведінкою.

Ці павуки своїм зовнішнім виглядом нагадують, скоріше, щось середнє між павуком і скорпіоном. Їхнє тіло широке і приплюснуте. Розмір такого павука може сильно відрізнятись залежно від віку і статі (самці більші), і, зазвичай, становить 2,8 см. Павук має 4 пари лап (як і належить павукові), проте, перша пара не бере участі у ходьбі – вони нагадують, скоріше, вусики комах і виконують роль тактильних органів. Ці лапи у павука тонкі, делікатні і можуть бути дуже довгими ( звідси тварина і отримала свою іншу назву – «безхвостий батоговий скорпіон»). Розмах ніг печерного павука може сягати до 20 см, і пересуваються вони боком, як краби! Педипальпи цієї тварини видозмінені і нагадують клешні скорпіонів, чи передні лапи богомолів. Ці педипальпи мають шипи і слугують для захоплення здобичі та боротьби з іншими печерними павуками.

Оскільки, у цього виду павуків нема «кінцевої линьки» вони будуть продовжувати рости протягом усього свого життя. У молодому віці вони линяють досить часто, майже кожні кілька місяців, досягнувши більш дорослого віку, линька відбувається лише раз на рік.

У дикій природі печерний павук трапляється уздовж східного узбережжя Африки, зокрема в Танзанії. Вони живуть у печерах (як правило, біля входу в печеру) у вузьких вертикальних щілинах і заглибленнях деревних стовбурів. Печерний павук, на відміну від інших павукоподібних, надає перевагу вертикальним поверхням.

Харчуються печерні павуки комахами, багатоніжками, іншими павуками, рідше – хробаками.

Тривалість життя даного виду досягає 10-15 років. Це одні з найбільш соціальних, покірних павукоподібних на планеті. Коли вони спокійні і не відчувають небезпеки, вони рухаються досить повільно, як і більшість павукоподібних. Однак, ці маленькі «демони» здатні надзвичайно швидко рухатись (здавалось б, що вони здатні телепортуватись з одного місця в інше). Коли павук відчуває небезпеку – він притискається тілом до землі (чи іншої поверхні), складає вздовж тіла свої довгі лапи і не рухається, поки небезпека не мине. Оскільки, вони не загрожують життю людини, багато хто наважуються тримати цих павуків у себе дома!

Адреса музею: вулиця Михайла Грушевського, 4

Довідка

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він, як Кабінет натуральної історії, у 1784 році. Статусу Зоологічного музею набув 25 лютого 1885 року згідно з наказом Ректора.

Наукові колекції музею налічують понад 180 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію. Фонди музею репрезентують тваринний світ усіх континентів та всіх акваторій земної кулі. На сьогодні музей володіє чотирма залами, коридором-галереєю, фондосховищем і робочим приміщенням, загальною площею 469,4 м2.

Музейні колекції мають виняткове значення для науки і практично не підлягають відтворенню у разі їх втрати або руйнування. Вони є важливими джерелами дослідження проблем змін навколишнього природного середовища, збереження і відновлення біорізноманіття як основи функціонування біосфери. Це практично єдина форма науково задокументованого речового підтвердження видової різноманітності та змін ареалів тварин, яка може бути піддана критичній ревізії згідно сучасної систематики.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР