Вівторок, Грудень 5

Львівські дворики, які варто побачити на власні очі

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Якщо ви задаєтеся питанням, куди піти і що побачити у Львові, до якого приїхали вже вкотре на гостину, – тоді для вас порція свіжої інформації. Цього разу вас дивуватиме “кулуарний Львів”, який ховається у цікавих, дивакуватих, трохи романтичних, а іноді занедбаних, але оригінальних і таких нетипових… двориках!​ Розповідає UaModna.

Подвір’я Ратуші

Міська Ратуша – окраса площі Ринок. Будівля є найвищою в Україні – її висота з вежею складає 65 м. Впродовж усього часу існування споруди тут розміщувалась центральна міська влада – так, як і сьогодні. Однак мало хто з приїжджих знає, що Львівська Ратуша має свій внутрішній двір.

Першу згадку про існування у Львові ратуші в 1381 р. можна знайти в хроніці Зиморовича. Вежа, яка зараз височіє над площею Ринок, є вже четвертою за рахунком. Вона постала у 1835 році. Згодом на ній встановили годинник з боєм виробництва віденської фабрики Штільє. Служить він і досі, майже 180 років!

Дворик у Ратуші є дійсно кулуарним. В робочі дні тут можна зустріти працівників мерії, які виходять сюди на 5-хвилин з робочих кабінетів, щоб викурити сигарету, випити кави або подихати свіжим повітрям. А у святкові дні подвір’я перетворюється на театральні підмостки. Культурне ж призначення цього дворику – проведення різноманітних тематичних вечірок, театральних заходів, кінопоказів, концертів тощо. А ще – тут є привиди…

Адреса: пл. Ринок, 1

Італійський дворик

Оминаючи площу Ринок, гріх не зазирнути в Італійський дворик. Ви відкриваєте двері й з Середньовічного Львова одним кроком переноситесь в епоху Мікеланджело з архітектурою миловидних балконів, великих округлих вікон, міцних колон та плюща, що в’ється…

Багато років тому Італійський дворик належав відомому в той час виноторговцю та купцю з острова Кріт – Костянтину Корнякту, який за вірну службу на посаді особистого секретаря отримав дворянський титул від короля Речі Посполитої. Корнякту дозволили спорудити палац з шістьма вікнами на Площі Ринок, який на той час не можна було купити за жодні гроші, а тільки здобути відданою службою державі.

Це один з найвишуканіших дворів Львова, що нагадує типовий ренесансний двір Риму чи Флоренції. Недарма вже у XVII сторіччі саме тут ставили п’єси Шекспіра.

Італійський дворик, або ж Веніціанський двір, – це найромантичніше місце на площі Ринок. У теплу пору року тут працює літнє кафе, а також відбуваються джазові та класичні концерти.

Адреса: Площа Ринок, 6.

Двір графа Потоцького

Розкішний і просторий двір в старовинній частині міста, облаштований зі справді графським розмахом і пишністю. Він до цього часу викликає захоплення у львів’ян і туристів. І, мабуть, завдяки цим обставинам не раз ставав знімальним майданчиком в наші дні для кінематографістів. Зокрема, тут знімали продовження історії про трьох мушкетерів та інші фільми.

Цей двір на своєму довгому віку бачив немало польської шляхти, розкішних екіпажів і карет, панських гостин і балів.

Але найзнаменитішою подією тут було падіння аероплану, який звалився у графський двір в 1919 році. Саме  цього року польська влада вирішила відзначити звільнення Львова від українців, з якими вона завжди ворогувала.

На честь такої нагоди влаштували парад, а над вулицею Академічною (тепер проспект Шевченка) літав аероплан. Але політ, як мовиться, не вдався: щось там вийшло з ладу і машина почала падати. Щоб не покалічити людей, які висипали на вулиці міста, пілот направив аероплан на палац Потоцьких.

Адреса: вул. Коперника,1

Арт-галерея “Щось цікаве”

Тепер вирушаємо до чи ненайменшого дворика Львова в “Алембеківській кам’яниці”. Крізь вузький прохід пробираємося у глибину дворика, де знаходиться “щось цікаве”… Старі парасольки, дерев’яні декупажні рамки від картин, натягнута рибацька сітка, червоні черевички на високих підборах, а з них недбало повисли панчохи. І це далеко не весь перелік “цікавого”, що ви зможете оглянути.

В центрі Львова, у дворику за адресою площа Ринок, 13, розмістилась галерея під відкритим небом “Щось цікаве”. Цей арт-об’єкт заснований у вересні 2011 року мистецьким об’єднанням “Простір”, і є єдиною галереєю під відкритим небом у місті. Тут виставляють свої роботи молоді художники, фотографи. Окрім виставок, у “Щось цікаве” проходять майстер-класи та акустичні концерти. Також тут працює магазинчик хенд-мейд виробів. Організатори запевняють, що кожен може знайти для себе щось цікаве в цій галереї.

Будинок на пл. Ринок, 13 зведений на початку ХVІІ ст. на місці попередньої ґотичної кам’яниці ХVІ ст. Першим її власником був Ян Алембек (Jan Alеmbek), львівський аптекар та бургомістр, автор першого опису Львова (1618 р.). Тоді будівля називалася “Алембеківська кам’яниця”. Від давніх часів будинок нумерувався як 12а, після 1940 р. отримав новий номер – 13.

Адреса: пл. Ринок, 13

Дворик на могильних плитах

Отож, цей затишний провулок розташований на вулиці Вірменській, 7. Зайти до нього можна і з вулиці Лесі Українки, і з Вірменської. Тут є якась своя, давня історія. І нехай він просить про реставрацію, але це навіть додає йому певного історичного шарму.

Стародавня легенда оповідає, що на місці тутешнього храму ріс садок. Була тут і завезена вірменами з батьківщини айва. Серцевина її плодів на розрізі завжди виглядала як хрест. Один із багатих мешканців вірменського кварталу, Юрко Івашкович, побачив у цьому знак Господній і збудував своїм коштом на місці саду собор. Вірменський собор будувався, починаючи з 1356 року і по 1363 рік за кошти вірменських купців. Тож ця будівля є однією з найстаріших історичних пам’яток Львова.

Тут колись розташовувалось вірменське кладовище, та на сьогоднішній день залишились лише надгробні плити з епітафіями, які самі вірмени називали “Хачкар”. Найстаршим таким надгробкам близько 600 років.
Колись давно тут був і вірменський банк “Mons Pius”, назва якого у перекладі означає Гора благодаті. Тепер же тут є вишуканий ресторан з такою ж назвою.

Дворик захисника міста

Мало хто навіть з корінних львів’ян знає легенду Бернардинського дворика. На дашку альтанки, збудованої над колодязем, стоїть скульптурка святого Яна з Дуклі. Така ж, тільки більша, прикрашала колись колону при вході до Бернардинського костелу, але за радянських часів одного дня невідомо чому розсипалась на друзки. Фігура монаха, що навколішки з молитовно піднятими руками звертається до Господа, була встановлена на честь щасливого порятунку монастиря і цілого Львова підчас облоги військами Хмельницького.

Саме образ святого Яна, чиї мощі поховані біля вівтаря костелу, начебто під час обстрілу міста явився у хмарах і примусив ядра та кулі повернутися туди, звідки ті прилетіли. Диво буцімто нажахало нападників і ті відступили. Стилізоване зображення скульптури Святого Яна довго було неформальною емблемою львівських реставраційних майстерень, які містилися тут же таки, біля стіни монастиря. Львівські архітектори-реставратори вважали себе правонаступниками Святого Яна у спасінні стародавньої архітектури Львова від нищення радянських вандалів.

На вулиці Валовій, 20 за стінами середньовічного Бернардинського монастиря знаходиться Ресторація М’яса та Справедливості. Це місце можна знайти за запахом. М’ясні страви галицько-української кухні готуються на відкритому вогні. Заклад користується чималою популярністю, тому знайти вільний столик буде не так просто. Елементами інтер’єру є величезна клітка, холодна зброя, ланцюги та знаряддя тортур. В якості столиків можна побачити грубі тесані колоди і стільці без спинки. Ідея ресторану присвячена катові, який колись карав винних і наглядав за дівчатами легкої поведінки. Сьогодні по залу розсаджує чоловік в костюмі того самого ката, а ще він може влаштувати екскурсію.

Адреса: пл. Соборна, 1-3

Дворики єврейського подвір’я

Якщо прогулюватися центральною площею Львова, то можна потрапити в довгий прохідний двір. Він з’єднує головну площу з маленькою вузькою вуличкою, названою на честь відомого книгодрукаря І. Федорова.

 

З обох сторін двір закритий високими стінами будинків. У кам’яних стінах можна побачити маленькі п
заглиблення. Колись тут зберігалися шкіряні сувої. На них були записані уривки з Тори. Ці виїмки збереглися на Руській і Староєврейській вулицях в пам’ять про єврейську спадщину у Львові. У єврейському кварталі знаходилися: синагога “Золота Роза”, Велика міська синагога та талмудична школа Бейт Гамідраш.

На жаль, усі ці споруди було зруйновано під час Другої світової війни, залишилася лише стіна від синагоги “Золота Роза”. Зараз ця історична площа перетворилася на “Простір синагог”. Майже за два роки вдалося законсервувати вцілілі залишки синагоги “Золота Роза”, облаштувати на її території дренажну систему. Автентичний фундамент Бейт Гамідраш очистили від бетону та вистелили білим каменем. Також встановлено меморіальну інсталяцію “Увіковічнення” з цитатами мешканців Львова та євреїв, які були пов’язані з містом.

Адреса: Площа Ринок, 8

Двір-музей СРСР

Мешканці будинку за адресою вул. князя Лева, 2 прикрасили територію перед своїми вікнами радянською та українською символікою, портретами та погруддями комуністичних вождів, тодішніми плакатами та картинами. Вони вже не пам’ятають, хто першим почав приносити сюди надбання давнини, але зараз двір нагадує ретро-галерею. У дворику можна побачити бюсти Леніна, старі меблі, вивішені репродукції популярних в радянський час картин і тематичні плакати, а поряд з тим портрети Шевченка, текст українського гімну та ін. Колекцію постійно поповнюють як жителі будинку, так і туристи, які приходять подивитись на цікавинку.

Адреса: Князя Лева, 2

Двір загублених іграшок

Навпроти музею радянської спадщини знаходиться ще один незвичайний двір. Тут зберігаються ляльки, плюшеві ведмеді, брязкальця, садові гноми, пластмасові Карлсони та інші іграшки. Такий антураж створює дещо містичну атмосферу. Про існування цього двору знають навіть не всі львів’яни.

Зібрав цю незвичайну колекцію мешканець будинку Василь Глушковський для своїх онуків. Він поставив гойдалку, зробив пісочницю, змайстрував фонтан та прикрасив подвір’я іграшками, які приніс з дому, від родичів та друзів. Так звичайний двір перетворився на музей. У старих сервантах та на поличках розмістили забавки, неподалік стоять вазони з квітами, на стінах висять картини. Вхід у музей просто неба безкоштовний. Експонати можна чіпати руками та фотографувати. Зрештою, не заборонено й самому поповнити колекцію. Таким чином, десятки старих забавок перетворили львівське подвір’я на туристичний пункт міста.

Адреса: Князя Лева, 3

Копальня кави

Кам’яниця за адресою пл. Ринок, 10 відома тим, що 30 червня 1941 з балкона цього будинку Ярослав Стецько проголосив “Акт відновлення Української державності”.

Дворик будинку став одним із приміщень кав’ярні-крамнички “Копальня кави”. Прозора стеля дає відчуття перебування просто неба, але у дворику завжди тепло. В “Копальні” стверджують, що каву, як корисну копалину на кшталт вугілля, видобувають з-під землі. Тут можна випити напій у різноманітних рецептурних інтерпретаціях, а також послухати виступи музикантів, які відбуваються майже щовечора. Також, у дворику проходять літературні читання, презентації та інші мистецькі заходи.

Адреса: пл. Ринок, 10

Дворик-протяг

Завітаєте також у дворик-протяг Львова, справжню гордість львівського шоколадно-кавового промислу – пасаж Андреоллі.

Одна з найстаріших і добре збережених кам’яниць львівського середмістя. 1803 року будинок придбав швейцарець Домініко Андреоллі. Його іменем названо також пасаж, що сполучає головну площу міста і вул. Театральну.

1825 року підприємливий італієць заснував тут одну з перших у Львові цукерень. Заклад Андреоллі успішно проіснував у місті чи не найдовше з усіх схожих закладів – понад 50 років. Поряд з нею почали утворюватися й інші крамниці…

Прохід дуже популярний серед гостей міста, а у подвір’ї пасажу функціонує декілька кав’ярень, крамниць, туристичних бюро. За словами кавових гурманів, тут варять найсмачнішу у Львові каву. Тут ми з вами обов’язково згадаємо кілька суто-львівських слів: бамбетель, філіжанка, коліжанка, пляцок. Зараз тут розмістилася не менш відома кав’ярня Львова, яка входить у топ-5 найкращих закладів міста.

Адреса: площа Ринок, 29

Дворик театральних “за куліс

Не оминете ще одну закриту оазу Львова – дворик одного театру – театр Юного глядача. Тут живуть старі ляльки, маски, середньовічні шляхетські костюми, мітли, великі кольорові метелики на стінах, ба навіть дві великі пальми, зроблені повністю з ниток для в’язання. Все це створює атмосферу завершеної вистави, де декорації за лаштунками чекають на нових своїх глядачів, або ж – театралів.

Це все колись було частинами декорацій дитячих вистав, а сьогодні створює особливе облаштування дворика. Створили його співробітники театру, а також болгарські вуличні художники Микола Божинов та Вікторія Георгієва, останні прикрасили територію театру своїми малюнками.

Також у дворику театру є пальми, зв’язані з кольорових ниток. Їхній автор – львівська майстриня ярнбомбінгу Божена Городницька. Пальми прикрасили стічну дощову трубу. Творіння презентували 23 травня 2014 у рамках акції “Львів відкритий для пальм”.

Адреса: вул. Гнатюка, 11

Внутрішній дворик аптеки-музею

До внутрішнього дворика Аптеки-музею можна потрапити дубовими сходами з підвалу. Подвір’я зберегло елементи житлового будинку заможного міщанина ХVI-XVII століть. Це єдине місце у Львові, де дворик вдалося відреставрувати до первісного зовнішнього вигляду.

На залишках фонтанчика у дворі стоїть скульптура. Її називають “пам’ятником відьмі” або “пам’ятником відунці”, хтось гадає, що це пам’ятник вагітній жінці. Жінки вірять: якщо покласти руку відунці на живіт – пологи будуть легкими. Пам’ятник поставили у 1985 році, він зображує літню жінку з великим черевом і пучком зілля у лівій руці. На її праву руку намотана змія, з якою жінка наче розмовляє.

Адреса: вул. Друкарська, 2.

Двір із конюшнею-фотостудією

У дворі будинку за адресою Глібова, 15 розмістилась невелика хатинка, побудована з ламаного каменю з цегляними вставками. До неї веде під’їзд, прикрашений панно на стелі, і двері з вітражами. Колись у хатинці розміщувалась конюшня, тепер тут обладнали фотостудію.

Сам будинок є пам’яткою історії. Тут свого часу жили композитор Анатоль Вахнянин, літературознавець, голова Наукового товариства ім. Шевченка Кирило Студинський, а також Олександр Тисовський – біолог, засновник української скаутської організації “Пласт”. Окрім них, у будинку мешкали композитор Анатоль Кос-Анатольский та видатний геолог Юліан Медведський (Недзведський).

Адреса: вул. Глібова, 15

Каретний двір Будинку вчених

До внутрішнього двора Львівського Будинку вчених ведуть широкі каретні проїзди з ліхтарями. Будинок вчених у Львові – це колишнє дворянське, графське, народне казино, казино Герхарда. Авторами проекту були відомі віденські архітектори Г.Гельмер і Ф.Фельнер (автори проекту Одеського оперного театру). Архітектори надихалися зразками палацової архітектури середньоєвропейського бароко. Інтер’єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, у тому числі для фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”.

Подейкують, що колись у приміщені сучасного Будинку вчених виступав один з нащадків Моцарта, а зараз в ній проводять Львівські бали, таким чином підтримуючи традицію, яка розпочалася ще в 1482 році.

Адреса: вул. Листопадового Чину, 6.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР