Четвер, Березень 21

16 маловідомих історичних місць Львова, які варто відвідати

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Усім відомо, що Львів – неймовірно цікаве місто шедеврів, яке насичене вражаючими об’єктами та місцинами.

Та якщо Вам хочеться відкрити для себе нові закуточки просякнуті львівським духом та унікальністю, ми пропонуємо список місць, які неодмінно Вас зачарують а інколи і вразять, оскільки вони, залишаючись осторонь людської уваги, абсолютно не втрачають своєї неповторності.

Подорожуйте із нами!

1. Церква Святого Миколая Чудотворця

Православна церква Святого Миколая – найдавніша споруда Львова, зразок давньоукраїнської архітектури XIII століття. Головним храмом давньоукраїнського Львова, його духовним центром була найдавніша споруда, зведена з нагоди закладення міста – церква Святого Миколая.

Князь Лев грамотою 1292 року надав церкві право довічного володіння землею. Вважається, що цей храм був надвірною церквою галицько-волинських князів та їх родинною усипальницею. Грубі стіни вимурувані з тесаних білокам’яних блоків, над якими здіймаються бані з ліхтарями.

Адреса: вул. Богдана Хмельницького 28.

2. Палац Дуніковського

Палац Дуніковського, а сьогодні це другий корпус Національного музею у Львові.
Вілла була зведена у 1897–1898 рр. В ті часи вулиця мала назву Мохнацького і була вибрана професором Львівського університету Емілем Дуніковським для побудови свого маєтку. Проектом палацу займався Владислав Рауш, польський архітектор, який у свій час навчався у Політехнічній школі у Львові.

У 1911 р. Дуніковський продає віллу Андрею Шептицькому. З цього часу починається історія Національного музею. Спочатку у музеї налічувалося 10 тис. предметів. Наразі в музеї вже понад 100 тис. експонатів. У 1905 р. Шептицький заснував Церковний музей та в грудні 1913 р. видає акт, згідно з яким науковій фундації “Церковний музей” надавалася назва “Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького”.

Адреса: вул. Драгоманова, 42

3. Будинок, де жив і творив Іван Франко

На мальовничій околиці Львова, біля Стрийського парку, стоїть будинок, до якого вже понад 60 років приходять люди, як до національної святині.

Музей Івана Франка діє у будинку, в якому він жив, у якому написав свої найкращі твори й у якому перестало битися його серце і звідки він пішов у безсмертя.

Тут Івана Франка відвідували Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Микола Вороний, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов і багато інших діячів української культури, а також гості з Росії, Польщі, Німеччини, Чехії та Словаччини.

У будинку-музеї повністю відтворено робочий кабінет Івана Франка, улюблену кімнату письменника. Тут стоїть стіл І.Франка, за яким він написав багато творів, серед них поему „Мойсей” – шедевр української поезії.

Цінністю меморіальної експозиції є особисті речі І.Франка, серед них – письмове приладдя, мережана сорочка, рибацька сітка, виплетена його руками, подарунки від друзів.

Адреса: вул. Івана Франка, 152.

4. Палац графів Туркулів-Комелло

© Сергій Криниця

Палац Туркулів-Комелло – одна з найцікавіших львівських споруд першої половини XIX століття, зведена у стилі венеційської неоготики.

У глибині парку Ветеринарної академії, повернутий до вулиці тильною стороною, стоїть палац графів Туркуллів-Комелло, споруджений у 1830-1840-х роках. До цього часу тут стояв палац графині Феліції Комелло, її садиба була вкрита ґонтом і виглядала як справжній приміський маєток.

Новий палац будували для родини Дідушицьких у часи романтизму, коли писалися готичні романи. Тож і став цей палац у Львові чи не єдиним зразком тієї романтичної неоготики, бо ж пізніша львівська неоготика кінця ХІХ – початку ХХ це скоріше стилізація під готику.

Адреса: вул. Пекарська, №50а

5. Вулиця з “декількома” назвами

Львів – фестивальне місто. Назви вулиці, про які свідчать таблички на будинку, з кожним роком стає більше і це пов’язано з проведенням фестивалю незалежного кіно «Кінолев», який відбувається з 2006 року у Львові. До офіційної назви Архівної вулиці стали щорічно додавати ім’я того, кому присвячено черговий фестиваль. Тепер вулиця, крім основної, має ще сім назв: Тарковського, Чарльза Чапліна, Бергмана, Фелліні, Трюффо, Іллєнка та Параджанова.

Адреса: вул. Архівна, пролягає між вул. Братів Рогатинців і вул. Валова

6. Дерев’яна церква на Сихові

Храм Пресвятої Трійці на Сихові – єдина львівська унікальна дерев’яна церква, збережена від XVII століття.

Дерев’яний храм Пресвятої Трійці будували на львівській околиці у вікопомні історичні часи, коли 1654 року до нашого міста наближалося війcько українського гетьмана Богдана Хмельницького. Деякі історики припускають, що церкву будували за сприяння самого гетьмана. Будучи зразком української сакральної архітектури XVII століття, сихівський храм є одним із не багатьох у Західній Україні, які славляться своїм внутрішнім розписом.

Стінопис церкви датований 1683 роком. У рослинний орнамент вписано зображення трьох святих вoїнів: Теодора Тиронського, Юрія і Дмитрія. Такий добір святих відповідає героїчному часові, у якому був створений стінопис. Воїни одягнуті у панцирі, у їхніх руках списи і щити. Інтер’єр храму також оздоблений багатьма іншими стінописними сценами зі Святого Письма.

Адреса: вул. Садибна, 1-А

7. Палац Юзефа Сосновського

Найпопулярніший будинок на вулиці Генерала Чупринки. Це будинок архітектора Юзефа Сосновського, який він для себе спроектував. Також відомо, що в цьому йому допоміг відомий львівський архітектор, автор так званої “гуцульської сецесії” Іван Левинський.

Будинок збудований у псевдоготичному стилі з елементами венеційської готики. Перший будинок № 50 збудували в 1900-1901. Він повністю виходить своїм фасадом на вул. Генерала Чупринки. Другий – № 52 із наріжною вежею та бічним фасадом виходить на вулицю Івана Левинського, його збудовано в 1907 році. Сосновський проживав якийсь час у цьому будинку, а потім продав його відомому львівському колекціонеру-бібліофілу Бесядецькому. Тому часто цей будинок Сосновського називають палацом Бесядецьких.

Адреса: вул. Генерала Чупринки 50-52

8. Медова Печера

Крім архітектури, Львів – це також природа і її унікальні пам’ятники. Однією з таких є Медова печера, яка розташована на східній околиці міста в місцевості Майорівка. Медова печера, або інша назва Медунка – це геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Загальна довжина ходів цієї печери до 56 метрів.

Складається вона з двох великих залів, з’єднаних вузьким проходом. Зали можна візуально поділити на 3 кімнати, а також 4-у (важкодоступну). Склепіння першої зали підпирає кам’яна колона, друга зала завершується вузьким лазом, яким можна проповзти кілька метрів (далі ходу немає).

Тепер печера покрита зсередини чорною сажею від вогнищ і смолоскипів та засмічена. Лише в 2-й залі можна побачити природній колір печери. У печері водяться кaжани.

Адреса: наприкінці вулиці Медової печери, в межах Винниківського лісопарку.

9. Гора страт

З 18 ст. на ній страчували злочинців. В 1768 тут yбили гайдамацьких ватажків. В 1847 австрійці пoвісили на горі польських патріотів Теофіла Вісьнєвского та Юзефа Капусціньского. У 1895 році, на Горі Страт, з’явився меморіальний обеліск на честь Теофіла Вишневського.

 

Пам’ятник було означено написом: “Теофілові Вишневському, стрaченому на цьому місці 31 липня 1847 року за свободу вітчизни львівське міщанство 1895”. Над пам’ятником був орел, який розправив крила і готується до злету. Але він, на відміну від того, кому присвячено пам’ятник, таки злетів – бо десь зник. Хоч політ не завжди відбувається в небо.

Адреса: Узгір’я на вул. Клепарівській.

10. Янівський кoнцтабір

Розташовувався за часів німецької oкупації на вул. Шевченка (тоді Янівська). Тут ув’язнювaли та знищувaли євреїв. За час існування Янівського кoнцтабору в ньому було вбитo від 50 до 200 тисяч людей. Тепер на місці кoнцтабору діє Личаківська виправна кoлонія №30.

Адреса: вул. Шевченка

11. Львівська цитадель

© instagram.com/skeiron.drones

Фoртифікація, зведена у 1850—1856 рр. Будували її не для захисту міста від зовнішніх вoрогів, а щоб можна було oбстрілювати Львів, якщо в самому місті спалахне пoвстання. Цитадель складається із чотирьох башт та казарм. Тут були бої під час Першої світової вiйни, українсько-польської вiйни 1919 р.

На цеглі досі є сліди від обстрілів та графіті, вирізані польськими солдатами в 1919 році. Під час Другої світової вiйни тут був кoнцтабір для війcьковополонених. Зараз будівлю казарм займає банк, в одній з башт – готель.

Адреса: вул. Грабовського 11

12. Гора Баба Род – стародавнє капище


Гора Род, на якій розташовувалось давнє слов’янське капище Рода і Рожаниці та давнє городище, знаходиться між нинішніми вулицями Старознесенською, Польовою та залізничною колією. За християнських часів поруч збудували церкву Вознесіння — християнський аналог культу вічного життя. За однією з гіпотез, первісний Львів було засновано саме на землях нинішнього Знесіння.

Археологічні знахідки підтверджують сліди трьох поселень: періоду неоліту та бронзи 4-2 тисячоліття до н.е.; 9-5 століть до н.е. та 13-17 століть н.е. Давньослов’янські язичницькі капища виявлено на “Святовидовому полі” (10-11 ст.) та на горі Баба (Рід) (9-11 ст.). Також на місці колишнього капища знайдено рeштки укріплень давньоруського городища ХІІІ-ХV ст.

Пагорб на якому зараз стоїть церква, в давні часи називали “Бабою”. За народними переказами тут стояла фігура кам’яного болвана у вигляді жінки. А на сусідньому пагорбі стояв другий болван, званий “Дідом”. Обидва ті болвани, – розповідає легенда, – часто свaрилися , що спричиняло сильну бyрю і зливy, особливо тоді, коли “Баба” плaкала. Хоча й були ці болвани серед місцевого люду у великій пошані, однак в часи розбудови Знесіння їх було знищено, а остаточно довершено їх рyйнацію у ХVІІ ст., коли на пагорбах, де вони стояли, декілька разів закладалися шанці часів татарських нaбігів.

Кінець серпня, світанок на Баба Род

Зараз на горі Род встановлено пам’ятний хрeст та державний прапор, присвячений Дню Незалежності України. Окрім того, згідно напису на встановленій таблиці, тут щонеділі відбуваються святкові обряди, тож можна очиститися, набратися сил та енергії.

Адреса: Замкова гора-Великі Кривчиці

13. “Лощина”

© alexfoto.com.ua

Закинуті підземні комунікації на території стадіону СКА. Їх побудували, як війcьковий вузол зв’язку на випадок ядeрної вiйни. “Лощина” розташована на 35 м під землею. Має 7 поверхів, 54 кімнати та шахту ліфта. До 1980 бункер тримали в бoйовій готовності, потім із нього винесли усе цінне. Зараз “Лощина” стоїть порожня.

Адреса: вул. Клепарівська.

14. Вілла “Під совами”

© Сергій Криниця

Від вулиці Сахарова до Стрийської піднімається вулиця Героїв Майдану, яка з’явилася у 1880-х роках. Найпримітнішою будівлею цією вулиці є кам’яниця під № 6. Її спроектував для власних потреб архітектор та політичний діяч Гіполіт Слівінський (1866-1932 рр.). Будинок збудовано 1902 року. У 1908-1914 р. у цьо¬му будинку мешкав Юзеф Пілсудський (1867-1935 рр.), майбутній маршал та очільник другої Речі Посполитої. Про цей факт свідчить меморіальна табличка, встановлена над бра¬мою у 1933 р., та дивом збережена “за совітів”.

Через скульптури сов на фасаді будинок отримав назву “Кам’яниця під совами”, хоча нині можна зустріти іншу неофіційну назву будинку – отриману по аналогії з відомим київським витвором Городецького – “Будинок з химерами” через наявність на тому ж фасаді скульптур горгулій, грифонів та інших потвор.

За брамою будинку ховається неймовірної краси вестибюль. Стіни розмальовані в стилі пізнього середньовіччя, а кольорова склепінчаста стеля нагадує готичну архітектуру та середньовічні храми. Зорі на стелі, зображення людей, істот, дивні знаки на стінах створюють захопливе казкове враження для кожного, хто потрапить сюди.

Адреса: вул.Героїв Майдану,6

15. “Фабрика повидла”

На околицях центру міста, прогулюючись вул. Богдана Хмельницькогов, цікавому туристу погляд зупиняється на незвичайному для цього району будинку з неоготичними вежечками та “замковою” баштою. У новішій праці Ігора Мельника “Довкола Високого Замку шляхами і вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова” є найбільш ймовірна версія походження і значення цього будинку.

Ось що дослідник пише:“З другого боку вулиці височіє неоготична вежа, яка нагадує середньовічний замок. Цікаво, що з боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її “лицарське” оздоблення повернуту в бік гостинця, перетворюючи цю будівлю у своєрідну візитівку Львова. А збудовано цей “замок” на початку ХХ ст. для… фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків “Й. Корнік і син”. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту “Укрголоввино”, куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру чи Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази і повидла № 1. В останні роки підприємство занепало.”

Сьогодні підприємство є викупленим, його планують повністю відреставрувати, добудувати та облаштувати мистецький простір, у якому хочуть представити абсолютно різні культурні напрямки.

Адреса: вул. Б. Хмельницького, 124

16. Львівський університет безпеки життєдіяльності

Львівські університети загалом незаслужено позбавлені уваги туриста. Наприклад, велична будівля Львівського університету безпеки життєдіяльності, схожа на замок, за ефектністю нічим не поступається Чернівецькому університету, який є головною туристичною візитівкою столиці Буковини. Споруду в середині ХІХ століття зводив той самий архітектор, що й будівлю австрійського парламенту та віденського арсеналу. Тут розміщувався Будинок для iнвалідів Галичини, скалічених у вiйнах.

Головний недолік університету як об’єкту для туристів – він працює у закритому режимі, оскільки підпорядковується Держслужбі з нaдзвичайних ситуацій.

Але на подвір’я закладу можна потрапити вільно лише у неділю – сказавши, що йдете на богослужіння. На території знаходиться каплиця, яка цікава як окремий архітектурний витвір у візантійсько-грецьких формах.

Університет знаходиться відносно далеко від центру: півгодини пішої ходи від площі Ринок. Проте якщо ви зібралися на екскурсію у музей пивоваріння в підвалах Львівського пивзаводу, – то вам по дорозі. Заклад стоїть на кількасот метрів далі від заводу, по тій же вулиці.

Адреса: вул.Клепарівська,35

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР