На Львівщині майстриня Галина Кіт виготовляє ляльки-реборни (від англ. reborn — «заново народжений». Це іграшки, схожі на дітей. У свій час у 90-і в США ціни за одну таку іграшку сягали тисячі доларів. Вони й досі є доволі популярними серед американців, європейців, а також японців та корейців. Про це в матеріалі ТСН.
Жителька села Давидів, що під Львовом, майструє їх вже понад 2 роки.
На тілі такої забавки є плямки, судинки і навіть подряпинки, і важить реборн як щойно народжений малюк. Колір “шкіри” також відповідає людському.
Досягти реалізму Галині допомагає знання анатомії, бо за фахом вона медсестра. Ляльками захопилася два роки тому, коли пішла в декрет. Фарби та наповнювач замовляє у Китаї, а вінілові деталі реборну (руки, ноги, голову) – у Німеччині.
“Скульптор виготовляє формочку, а я їх просто розмальовую. Усі відтіночки шкіри, кожну мраморність, кожну веночку, кожен прищик, ногтики. Це така, дуже кропітка робота”, – розповідає майстриня-лялькарка.
Розфарбовує іграшку детально близько місяця часу. Після нанесення фарба підсихає, а далі запікається в аерогрилі при 150 градусах. Найбільш кропітка, за словами Галини, робота з бровами і волоссям.
Ручки, ножки та голова добре рухомі. Зазвичай в комплекті йде магнітна соска, 2 комплекти одягу. Одна така лялька коштує від 2500 і до майже 10 000 гривень, в залежності від складності та точності роботи.
На одну ляльку майстриня витрачає приблизно два місяці, іноді замовники присилають фото своїх дітей, аби лялька була схожою. На початку, згадує Галина, схожість іграшок з немовлятами її так бентежила, що довелося навіть радитися зі священиком.
“Кажу, я роблю, ну не знаю, якихось штучних дітей. Запитала, чи це правильно, чи це нормально, чи це можна. І я почула відповідь, яка мене заспокоїла: “Галя, а що ви такого робите? Давно заводи, фабрики роблять банальних бейбіборнів”, – згадує майстриня.
За два роки Галина зробила понад два десятки ляльок, але реакція людей на її роботи, зізнається майстриня, і досі дуже різна: від захоплення до страху.
Найчастіше, каже Галина, замовляють ляльок-хлопчиків. Купують в подарунок і дорослим, і дітям. Часто доросла пара, у яких діти вже виросли, замовляє таку іграшку. Замовлення поступають з різних куточків України.
Чи не найважче в роботі з реборнами – розлучатися зі своїми творіннями, каже майстриня. Тому вона ніколи не дає їм імен – аби не прив’язуватися до ляльок ще більше. Має лялькарка ще одну мрію – виготовити ляльку-ембріон.
