У Музеї народної архітектури і побуду ім. К. Шептицького, відомому як Шевченківський гай, розпочались реставраційні роботи із заміни ґонти (покриття) на храмі Премудрості Божої. Про це інформує пресслужба Львівської міськради.
Підготовка до цих робіт тривала пару років, а вже за декілька місяців церква буде мати оновлений вигляд.
Підготовка до реалізації цього проєкту почалась 5 років тому. Духовенство і керівництво Музею народної архітектури і побуду 5 років за допомогою різних благодійних заходів збирали кошти на закупівлю спеціальних колотих ґонт.
Німецька фірма Remmers надала матеріал для обробки і фарбування ґонти. Реставраційними роботами займаються майстри з Косівщини.
«До реалізації цього проєкту ми готувалися не один рік. Окрім перекриття церкви, ґонтою музей бере на себе зобов’язання замінити мідні куполи, реставрувати металеві хрести, які є на куполах храму, реставрувати підвалини та галерейку і законсервувати стіни цілої споруди», – зазначив директор Музею народної архітектури і побуду ім. К. Шептицького Роман Назаровець.
Довідка:
Скансен (парк просто неба) на Кайзервальді був відкритий у 1971 році. Ідея створення цього музею належить відомому українському вченому Іларіону Свєнціцькому, який наприкінці 20-х років XX століття започаткував роботу зі створення музею просто неба.
У 1920-х роках громада села Кривка після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (1761 рік) дерев’яну церкву святого Миколая з трьома стрункими мальовничими вежами, український мистецтвознавець та дослідник стародавнього українського мистецтва Михайло Драган, з допомогою місцевого пароха о. Маркелія Куновського, зумів переконати селян у тому, щоб вони стрималися із її розбиранням.
В 1930 році Митрополитом Андреєм Шептицьким та його братом о. Климентієм цей об’єкт було перенесено саме в теперішній Гай у Львові, ставши першим експонатом музею.
«Знаменно, що реставрація церкви починається у той рік, коли ми святкуємо 155-річчя з дня народження Андрея Шептицького. Останній раз церква перекривалась 30 років тому, ґонта вже почала гнити. Зараз ми розпочинаємо роботи і сподіваємось, що за 3 місяці ми повністю завершимо реставрацію церкви та паркану довкола», – розповів синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ Юстин Бойко.
“Складно сказати, яка б доля чекала цей шедевр дерев’яного зодчества, яким є невеличка бойківська церква зі села Кривка, що на Турківщині та яка сьогодні є окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові, якби не те, що на той час парохом у цьому селі був о. Маркелій Куновський.
Згідно з одними джерелами, ця церква, посвячена отцю Миколаю, була збудована 1761 року, а, згідно з іншими — 1763-го. Вона довго задовольняла потреби мешканців села, кількість яких ніколи не перевищувала 400 осіб, а в 1920-х роках зросла майже вдвічі, а тому громада села вирішила розібрати стару церкву і на її місці поставити нову. (…)
Стару церкву очікувала доля багатьох дерев’яних церков: її або могли продати в якесь інше бідніше село, або просто використати дерево на опалення. (…) Під час дискусії з громадою щодо майбутнього старої церкви отець Маркелій Куновський звернувся до відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, який попросив допомоги Митрополита Андрея Шептицького і переконав його, що варто викупити в села цю церкву і перевезти її до Львова.
Під керівництвом М. Драгана стару церкву розібрали й перевезли до Львова, у теперішній Шевченківський гай, започаткувавши у такий спосіб Музей народної архітектури й побуту просто неба. Церкву перевезли возами з Кривки і змонтували на новому місці 1930 року”, – писав колись львівський письменник Роман Горак.
