На території львівських гір Карпати науковці знайшли майже 300 гектарів пралісів. Це дерева, яким понад 150 років. Ці насадження, на щастя, ніколи не вирубували люди. Дістатись туди непросто, тому що тут немає ні доріг, ні стежок.
Журналісти Podrobnosti розповідають про це унікальне явище природи.
Це в гірському селі Кам’янка на Львівщині. З одного боку – ліси Національного парку “Сколівські Бескиди”, а з іншого – держлісгоспу. Це найближче село до старовікових насаджень. Про них у селі знають.
“Звіра багато було, коли ходив тим лісом. То я перейду кілометрів п’ять, поки туда вийду на верх, то я міг 3-4 рази як не оленя то козулю, то кабана дикого зустріти”, – розповідає Петро Петрів, житель Кам’янки.
Дістатися сюди непросто. Давні ліси – високо в горах. Дорогу показують головний лісничий Сколівського лісгоспу і представник наукової громадської організації, яка й виявила ці насадження.
Проїжджаємо місцеву річку Кам’янку.
Піднімаємося кам’янистою дорогою в гори. Із кожним десятком метрів вона стає дедалі вужчою та непроїзною для авто. Раніше цими шляхами місцеві на конях возили дерево та водили випасати овець. Врешті-решт дорога закінчується.
Проїхати на машині далі неможливо. Тут немає дороги. До пралісів залишилося менше ніж кілометр, тож далі пішки.
20 хвилин глиняними стежками вгору і на місці. Дерева тут ростуть хаотично. Більшості з них по 150 років. Частина – на межі відмирання.
“Він досить є грубим, якщо бачите я його практично не можу обійняти”, – говорить Ігор Скольський, науковець,експерт з ведення лісового господарства.
На землі – десятки повалених, уже відмeрлих дерев. Їхні стовбури вкриті рідкісними мохами. На них ростуть молоді саджанці.
“Це остання фаза розкладу, якщо ви бачите, то вона от це розкладається і на ній утворюються молоді породи,вже йде молоде поновлення, клен явір, яличка”, – додав Ігор Скольський.
Також на мeртвій деревині ростуть унікальні червонокнижні коралоподібні гриби. Їхня вага сягає до п’яти кілограмів. Лісники зізнаються – і гадки не мали, що насадження є унікальними.
“Виділення квазіпралісів якраз підвищує статус цього лісу, тут взагалі буде заборонено будь-яку діяльність і окрім того буде виділена буферна зона в межах двох висотів дерев”, – розповів Василь Дмитрів, головний лісничий ДП “Сколівський лісгосп”.
Тепер Міністерство екології має вирішити – відкривати старовікові ліси для туристів чи залишити їх у таємниці.
