П’ятниця, 19 Квітня

Приміщення чорної кам’яниці на площі Ринок відремонтують за 4,5 млн гривень

Оперативні новини у нашому каналі в Telegram!

Приміщення чорної кам’яниці, що розташована на площі Ринок, 4, відремонтують. Про це йдеться на сайті публічних закупівель Prozorro.

Замовником ремонту є Львівський історичний музей. Оголошена вартість робіт становить 4 528 182,40 грн. За ці кошти до 31 липня підрядник має відремонтувати підлоги, стелі та стіни чотирьох поверхів, а також сходи і сходові клітки, облаштувати електромережу.

Переможця торгів мають оголосити 13 травня. Ремонтувати чорну кам’яницю претендують три компанії — ТОВ «Володар-Маркет», ТОВ «Львівбуд» та ТОВ «Група Рекон». Згідно з даними аналітичної системи YouControl, засновницею ТОВ «Володар-Маркет» є Надія Мелета. Ця компанія вже проводила реставрацію в Домініканському соборі, будинки на площі Міцкевича, 8 та вулиці Саксаганського, 11, балкони на вулиці Дорошенка, ремонтувала дах собору Святої Трійці.

Власником ТОВ «Львівбуд» є Тарас Ціж, основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель. ТОВ «Група Рекон» зареєстрована рік тому в Києві. Її засновниками є Сергій Глушко, Михайло Гніздець, Володимир Ковальчук та Ігор Попов.

Нагадаємо, що до кінця 2019 року також мають відреставрувати фасад кам’яниці. Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на 275 тисяч доларів.

Фото Євгена Кравса для ZAXID.NET

Спершу кам’яницю обстежила НДЦ «Рятівна археологічна служба», працівники якої знайшли у внутрішньому дворику кам’яниці фрагменти керамічного посуду, які датуються кінцем ХІІІ – XIV століття.

Довідково:

Ця кам’яниця одна з найвідоміших і найкращих зразків ренесансу в Україні. Існує декілька версій походження її кольору.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок, фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

За однією з них вапняк, яким викладений фасад почорнів від часу та осадів попелу з коменів. Інша говорить про те, що протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для багатоколірності, під дією повітря і світла окислювались і відтак утворився чорний колір.

Ще одна, що чорний колір вдалося досягти завдяки зеленому горіхові, такий метод застосовувався у будівництві. Одностайності дослідники так і дійшли. Десь з середини XIX ст. кам’яницю почали періодично підфарбовувати в чорний колір. Звідси і її назва.

До спорудження сучасної будівлі на її місці знаходилась Кийовська (Кошнаровська) кам’яниця (збудована у 20-их рр. XVI ст.), названа так, через її власника, киянина Андрія.

У 1574 у Львів приїхав італієць Томазо Альберті. До 1588 року він викупив у нащадків Андрія всі частини старого будинку і отримав громадянство Львова. Але у 1589 році помер, залишивши все майно сину своєї сестри – Андреа Гарго. У цей час уже тривало будівництво нової кам’яниці.

Вигляд Чорної кам’яниці у 1900-1914 роках (фото з сайту karta.org.pl)

Історики вважають, що розпочав проект архітектор Петра Барбон, а продовжив у 1589 році Павло Римлянин. З майном до Андреа перейшли і обов’язки Альберті. Він мав добудувати криницю для містян у північно-східному куті площі Ринок. Фінансові справи у Андреа йшли не дуже добре і він у 1592 році позичає в аптекаря Яна Лоренцовича 1200 золотих.

Взамін процентів Андреа віддав йому в користування свою кам’яницю на 4 роки. А у 1596 році Лоренцович доплатив ще 4500 золотих і став повноцінним власником будинку. У цьому ж році архітектор Петро Красовський керує добудовою третього поверху.

Наступним відомим власником кам’яниці став чоловік Регіни Лоренцович – Мартин Анчевський. Він у 1638 році зайняв посаду бургомістра Львова. Був лікарем та секретарем Яна ІІІ Собеського. У 1677 р. він оздобив будинок скульптурами (серед яких св.. Мартин, якого вважав своїм покровителем та Діва Марія) та аттиком.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок, фото зима 1914 – 1915 рр.

У 1682 р. власником будинку стала донька Анчевського – Анна та її чоловік доктор Андрій Шимонович, який провів декілька років у турецькому полоні, як заручник від м. Львів, після облоги 1672 року.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок. Фото 1930 року

У 1732 року будинок переходить до львівського райця Францішека Вєшньовського, а в 1760 до вірменської родини Нікоровичів. Асесор трибуналу Домінік Нікорович у 1782 р. отримав шляхетство від австрійського цісаря. У власності його нащадків кам’яниця перебувала до 1911 року.

У 1884 році будинок було реставровано згідно проекту М. Фехтера та А. Піотровського. Був добудований четвертий поверх і перенесена ринва, яка йшла посеред фасаду будинку.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок. Фото А. Ленкевич, 1938 рік

У 1911 році будинок переходить у власність до доктора права Еміля Роїнського. Цього ж року проводять нову реставрацію за проектом Е. Жиховича. У 1926 році Роїнський продає будинок міській владі, яка розмістила в ньому один з відділів Історичного музею міста Львова.

Нову реконструкція та пристосування будинку до потреб музею проводять до 1929 року під керівництвом архітектора Л. Дайчака. В неділю 22 вересня 1929 року тут відкривають музейну експозицію. З того час кам’яниця не міняла свого власника і зараз там розташований відділ нової та новітньої історії історичного музею.

Аттик Чорної кам’яниці у Львові на площі Ринок, фото 2015 року © http://photo-lviv.in.ua

Стосовно архітектурних особливостей кам’яниці, то привертає увагу обрамлення вікон у вигляді виноградної лози, фриз з ангелами та рослинним орнаментом під вікнами другого поверху та аттик. На аттику поєднані стовпчики, обеліски і волюти. Він та скульптури виготовив Мартин Грабовський, приблизно у 1675-1677 рр.

На замковому камені порталу брами встановлений різьблений картуш з левом, що тримає меч – герб родини Анчевських. Над порталом – Божа Матір з дитиною, що є покровителькою жителів будинку, над середнім вікном першого поверху – Св. Мартин на коні, що відрізає мечем і дає жебракові шматок свого плаща– покровитель доктора Мартина Анчевського.

Над вікном справа – Св. Станіслав, який вважався одним з покровителів м. Львів. На капітелях бічних пілястрів можна побачити Св. Яна з Дуклі (львівський бернардинець, перший львівський святий) та Св. Луку – покровителя художників та лікарів.

*За матеріалами Фотографії старого Львова