Львівська лабораторія розроблятиме вакцину від COVID-19

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Дві українські лабораторії отримали понад 1 млн грн на розробку української вакцини проти коронавірусної інфекції. Вони розташовані у Львові та Харкові, розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у ефірі однієї із програми.

«Лабораторії, які зараз займаються вакцинами знаходяться в Харкові та Львові. На сьогодні цим лабораторіям вже виділені кошти на дослідницькі роботи винаходу української вакцини. Ці гроші уже пішли. Мені здається, більше одного мільйона пішло у Львів і якась сума – в Харків», – розповів Радуцький.

Раніше повідомлялось, що львівські науковці виграли гранти від Національного фонду досліджень України на розробку вакцини від коронавірусу. Зокрема, на створення антибіотика нового покоління, розробку нових біоаналітичних продуктів на основі штучних ферментів та наноматеріалів, а також на розробку вакцини від коронавірусу.

Директор Інституту біології клітин Національної академії наук, що у Львові, Андрій Сибірний планує створити вакцину, яка базуватиметься на специфічних білках дріжджів.

Як пише Високий Замок, над розробкою вакцини працюють дев’ятеро науковців — семеро з львівського Інституту і ще двоє парт­нерів із Національної академії медичних наук України. Вони проводитимуть експерименти на трансгенних мишах. В Інституті створять вакцину, після чого колеги випробують її на заражених коронавірусом ссавцях.

Однак гризуни не чутливі до SARS-CoV2, але якщо у складі їх­нього генома будуть людські гени, то, відповідно, матимуть й людський рецептор АСЕ2, а отже будуть зарaжатися, хворіти, у них буде розвиватися зaпалення легень, від якого пoмиpaтимуть. 31 грудня 2021 року має закінчитись перевірка ефективності нашої вакцини на трансгенних мишах.

“Створимо мікробні продуценти двох вірусних білків «шипа» («корони») віру­су — S-1 і S-2 (за їхньою допомогою вірус зв’язується з рецептором АСЕ2 на поверх­ні клітини-мішені і таким чином проникає в організм, викликаючи захворювання. — Авт.). Будемо випробовувати дію цих біл­ків окремо та одночасно”, – розповів журналістам Високого Замку львівський науковець Андрій Сибірний.

Наукова співробітниця відділу молекулярної генетики та біотехнології інституту, к. біол. н. Любов Фаюра займатиметься очищенням вірусних білків.




Чим унікальна розробка вакцини від коронавірусу у Львові? Вірусні білки напрацьовують на різних видах дріжджів, а не на тварин­них клітинах, як це роблять інші. Тваринні клітини — вимогливі і повільно ростуть. Їхнє середовище дуже дороге. Напрацьовую­чи вірусні білки на дріжджах, разів у десять здешевимо вартість майбутньої вакцини. Також працюватимуть як із повнороз­мірним білком, так і з білком, з якого буде­мо видаляти фрагменти, які, згідно з да­ними літератури, не тільки захищають від хвороби, а навпаки, активують її.

Після очищення вірусних білків та аку­муляції їх у великих кількостях львівські науковці передадуть їх НАМН України, де їхні колеги проводити­муть дослідження на трансгенних мишах: вводитимуть гризунам вакцину, і якщо з’ясується, що вона не токсична і не викли­кає алергії, заражатимуть тварин вірусом. А тоді будуть спостерігати, як діє вірус на організм гризунів, яким не робили щеплен­ня, і тих, яких вакцинували.

“Сьогодні в світі розробляється понад 100 вакцин від коронавірусу, але всі вони, як правило, напрацьовуються на клі­тинах ссавців (зокрема на людських кліти­нах) або комах. Або ж це ослаблені, інак­тивовані віруси чи РНК або ДНК вірусу, створена на основі його РНК. Щоб хтось створював продуценти вірусних білків на основі дріжджів — я про це ніде у літературі не читав”, – розповідає львівський науковець Андрій Сибірний. – Можливо, хтось працює над цим, але ми такої інформації не маємо. Звичай­но, я не можу сказати, що це щось абсо­лютно нове.

У Південній Кореї та Німеччині випускають промислову вакцину від гепа­титу В, яку так само розробляли на кліти­нах дріжджів. А щодо коронавірусу, думає­мо, ми будемо перші. Якщо наша вакцина виявиться ефективною, ми її запатентує­мо. Тут важливо, хто виявиться першим. Ідею запатентувати не можна. Можна за­патентувати якийсь корисний процес чи модель, довівши, що вони — корисні, пра­цюють, і ніхто цього не зробив перед то­бою.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР