Через сезонні паводки українське сміття у великій кількості потрапило в Угорщину річкою Тиса. Місцеві екологи та активісти вигрібають з води тонни пластикових пляшок і пакетів і вивозять їх вантажівками, передає місцеве видання Haromhatar, на яке посилається портал sudohodstvo.org.
Сміття на берег Тиси витягують цілодобово. А щоб гори пластику не зносило течією, річку частково перекрили вантажними баржами. Те, що не вдається виловити технікою, збирають руками волонтери, пише видання.
За інформацією журналістів «Сегодня», основне сміття – це пляшки з під української мінеральної води, пива, горілки, все це принесла річка Тиса.
Звідси до найближчого українського міста Берегово – лише 30 кілометрів.
«У Рахівському районі є тільки одна звалище – в Рахові. Все, більше немає ніде. І всі кидають в річку сміття, тому що його нікуди дівати», – каже екоактивіст Бейло Франц.
«Все це приносить течія з України та Румунії. Кожну хвилину – до півсотні пластикових пляшок пливе по поверхні Тиси», – підтверджує директор водного господарсва Верхньої Тиси Янош Оноду.
На угорській стороні від побутового сміття Тису рятують сотні волонтерів. А в Україні, каже екоактивісти Віктор Бучинський, на таку акцію вийде максимум близько десятка охочих.
«На відміну від нас, українців, в угорців тут розвинена ціла система. Вони не вішають ярлик «убогий», якщо збираєш сміття. Вони це роблять свідомо», – розповідає екоактивіст Бучинський.
За півдня вдалося зібрати тонну відходів, стверджують журналісти.
Відсортований пластик відразу пускають під прес, щоб доставити на сміттєпереробні заводи.
«Ми хочемо привернути увагу України. Тому реальних масштабів засміченості навіть ми не знаємо. Хоча і створили онлайн-карту, де позначаємо найбільш засмічені ділянки. Кілька місяців ми досліджували все русло Тиси від Закарпаття у напрямку до Сербії через Угорщину», – зазначає керівник проекту, голова асоціації сміттєпереробних підприємств Угорщини Гергей Гонко.
Кілька років тому угорці попросили відшкодувати витрати на прибирання в сумі 35 000 євро, але в Україні не існує правового механізму сплати таких робіт, тож в Угорщині сподіваються, що в українців зрештою з’явиться більш свідоме ставлення до природи.