Забута спадщина, або пам’ятки Львівщини, які неодмінно потрібно відвідати й побачити

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Львівщина відома серед українців як туристичний регіон. Тут є чимало пам’яток фортифікації чи релігійних споруд, яким пощастило значно менше, ніж таким як Олеський замок, Підгорецький чи Золочівський замки – зараз вони вже перетворилися на руїни або близькі до того. Однак попри те все, вони привертають свою увагу, адже мають особливий шарм. Добіркою цікавих закинутих будівель поділилися Кравченко Ганна – шукачка пригод, що подорожує світом та Україною. У своєму Instagram блозі вона розповідає як цікаво та з користю провести вихідні, пише Veterdoit.

1. Тартаківський палац в село Тартаків, 92 км від Львова

Фото: Кравченко Ганна

Палац Урбанських-Потоцьких 17-19 ст. знаходиться у Тартакові біля Сокаля. На місці давнього замку споруджено в кінці 19 ст. новий палац-красунчик. Розкішні форми, багата ліпнина, витончений силует в стилі французького необароко. З півдня до будинку приєднаний Г-подібний господарський корпус. Зведений палац за наказом Збігнєва Лянцкоронського у 1896 року на підвалинах оборонного замку Потоцьких 17 ст. Все інше від замку Потоцьких – крім підвалин – попередньо розібрали. Саме в 17 ст. Тартаків став головною резиденцією магната Щенсного Казиміра Потоцького, ще до того, як багатій звів для коханої дружини Христини з Любомирських, місто Кристинопіль – сучасний Червоноград. Навколо палацу був гарний парк. В кінці алеї є залишки усипальні Урбанських, одних з власників палацу. Після пожежі  1986 року палац, в якому була школа,  стоїть пусткою.

2. Палац Жевуських-Лянцкоронських в с. Розділ, 51 км від Львова

Фото: Кравченко Ганна

Розділ – невеличке містечко у Миколаївському районі на Львівщині. Не треба плутати його з сусідом – Новим Роздолом. Поселення було засновано у 1569 році. Був тут свого часу і замок, на місці якого на початку XVIII століття було зведено палац. У 1704 році родина Жевуських будує у Роздолі палац, яким володіє протягом чотирьох поколінь, після чого будівля переходить у власність Лянцкоронських.

У 1874—1903 роках палац суттєво розбудовується графом Каролем Лянцкоронським, який був знаним меценатом, колекціонером, дослідником і поціновувачем античної культури. Його колекція вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині.

У ті часи в палаці зберігались унікальні твори мистецтва, величезна кількість (близько 120 тисяч) фотографій пам’яток мистецтва з усього світу, а також велика бібліотека. Саме Кароль Лянцкоронський, як поціновувач античності, прикрасив будівлю палацу медальйонами з зображеннями богів з Олімпу, а на території маєтку було розміщено кілька десятків античних (але не тільки) скульптур.

В радянські часи на території палацу розміщався санаторій, а з 2004 року маєток потрапив у приватні руки, про що говорить табличка біля брами, а територію охороняє здоровенний собака, який хоч і припнутий ланцюгом, але все одно треба бути обережним. На даний момент палац хоч і перебуває в приватних руках, навіть вже змінював власників (при чому невідомо хто саме зараз ним володіє), проте його стан задовільним назвати важко, а з кожним роком руйнації лише збільшуються.

Найцінніші експонати ще до Другої світової війни вивіз у австрійські і швейцарські маєтки син Кароля Лянцкоронського, а решта осіла в радянських музеях, зокрема в Ермітажі в Санкт-Петербурзі і Львівській галереї мистецтв.

У 2001 році на території палацу сталось справжнє відкриття – Борис Возницький знайшов античні мармурові скульптури, які довгий час вважалися пізніми копіями. Проте експерти кажуть, що їхній вік сягає ІІ століття. Імовірно, що Кароль Лянцкоронський привіз їх разом з іншими цінностями у 1884 році з археологічних розкопок, які проводились на Малій Азії.



3. Костел Св. Марії Магдалини в с. Вовків, 25 км від Львова

Фото: Кравченко Ганна

Засноване у 1369 році село Вовків Пустомитівського району розташоване у долині річки Зубра. Окрасою села, безперечно, є костел св. Марії Магдалини авторства архітектора Броніслава Віктора, який нині перебуває у занедбаному стані.

Один з найбільших костелів Галичини було освячено було споруджено на місці старого храму і освячено 27 жовтня 1929 року. Найбільших руйнувань храм зазнав під час Другої світової війни. А з 1948 року взагалі використовувався під склад. Більшість уцілілих скульптур з нього сьогодні перебувають у різних костелах на території Польщі.

В цьому селі дуже любив бувати Іван Франко і тут народився відомий український художник Корнило Устиянович.

4. Монастир Бернардинів в с. Жвирка, 82 км від Львова

Фото: Кравченко Ганна

Неймовірна історична пам’ятка XVII століття – монастир Бернардинів зі костелом Пресвятої Богородиці, розміщені на березі Західного Бугу – у селищі міського типу Жвирка Сокальського району

У 1951 році, історичну пам’ятку перетворили на будинок інвалідів, а у 1958 – тут з’явилася виправна колонія максимального рівня безпеки. Тут разом із іншими арештантами кару відбували в’язні-довічники, камерами для яких стали колишні монастирські келії.

Пожежа 27 березня 2012 року

А у 2012 році вогонь знищив комплекс. Стан пам’ятки тепер – жалюгідний. Зараз поряд з монастирем знаходиться виправна колонія і доступ до нього обмежений. Оглянути його можна з берега річки в місті Сокаль.



5. Костел Усіх Святих в с. Годовиця, 15 км від Львова

Один з найкращих зразків барокових храмів – костел Всіх Святих у селі Годовиця, що збудований у 1751 – 1758 роках. Це творіння відомого архітектора Бернарда Меретина та геніального скульптора Йоана Георга Пінзеля.

На стінах та склепіннях досі є фрагменти фресок. Основною окрасою храму був вівтар, скульптури якого виконав Йоан Пінзель. Сьогодні вони у фондах Львівської національної галереї мистецтв Авторству Меретина та Пінзеля також належить Святоюрський собор у Львові та інші відомі споруди.

У радянські часи костел використовували як господарську споруду і замкнули остаточно 1961 року. У 1974-му в храмі сталася пожежа, і невдовзі завалився дах із розписами 18 століття. Сучасний стан пам’ятки — жалюгідний.

Маленька підказка — зазирнути всередину можна щонеділі з 15-00 по 15-30 поки там ведеться служба.

6. Костел Матері Божої Ченстоховської і міні версія Личаківського кладовища в с. Демня, 40 км від Львова

Фото: Кравченко Ганна

Село Демня здавна відоме своїми майстрами по каменю. 100 років назад в селі проживало 2 тисячі людей і кожен 20 був різником по каменю. Роботи з місцевого каменю можна побачити по всій Галичині, в тому числі на Личаківському кладовищі. А сільський цвинтар — це просто музей просто неба. Неоготичний костел Матері Божої Ченстоховської був збудований в 1913 році з блоків місцевого пісковику, в той час як більшість споруд того часу будували з цегли.

Під час радянської окупації слугував спершу колгоспним складом, а згодом тут був спортзал місцевої школи. Від 90-х років костел просто закинутий. Будівля перебуває у відносно гарному стані, однак, без належної опіки невдовзі може повторити долю численних зруйнованих часом костелів.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР