Добромильський замок, або замок Ґербуртів, стоїть на висоті 560 м над рівнем моря та є найвіддаленішим від Львова замком Львівської області, який знаходиться під польським кордоном. Цікаво те, що при хорошій погоді та видимості з мурів замку можете побачити міста Перемишль (30 км) і Самбір (40 км).
Також це місце є, мабуть, одне із найбільш прихованіших найприхованіших, тому що поки ви не підніметесь на гору, ви не зможете його побачити. Місцевість проросла деревами навколо, а від замку залишились лише руїни, але ще досі вражають. Ось тому сьогодні ми поговоримо про замок Гербуртів біля Добромиля.
Перша згадка про Добромильський замок датується ще 1450 роком. Зведено його було Миколою Гербуртом, після того їхньому родові дістався від короля в наділ Добромиль і кілька навколишніх сіл. Їхній рід вважають польських шляхетським родом німецького походження. Також науковці стверджують, що цей рід мав і руські корені.
Місце для замку родина обрала не дарма, воно унікальне. Висота пагорба становить 560 метрів над рівнем моря. Саме тому звідси відкриваються далекі краєвиди, навіть Перемишля, який ближче, ніж самий Львів.
Вигляд із замкової гори на Добромиль та околиці (на обрії — місто Перемишль)
Первинний дерев’яний замок, про якого є перша згадка, пробув тут недовго і згoрів під час напaду татар. Та рід Гербуртів це не зупинило, і вже згодом у 1566р. Станіслав Гербурт зводить новий мурований замок. Цікаво, постали два замки як колись було у Львові аналогічно – Низький замок біля костелу і Високий – на замковій горі.
Чергова добудова замку відбулась в 1614р. В ході цієї реконструкції Ян Щесний Гербурт перевтілив свій замок на оборонну фортецю. Стверджується, що замок мав довжину 85 м, ширину – 25 м. У ньому були чотири кімнати і одна велика зала. Потім дитинець, загороджений мурами, оборонна башта з північно-східної сторони, що стояла впритул до гори.
Однак, у 1622 році рід Гербуртів згас, а замок перейшов у власність Конєцпольських. Разом з цим роду будівничих замку, почався і занепад самої твердині. Причини цього слід шукати ще й у тому, що на відміну від інших замків Львівщини, які були палацового типу, замок Гербуртів був класичною оборонною фортецею.
Величні мури
Цікавий той факт, що найбільше руйнування замку завдали ченці василіяни, котрим було дозволено розібрати частину укріплень на будівельний матеріал для власного монастиря, що і тепер можна знайти неподалік замку. Тобто він не був зруйнований потужним військом.
Від самої фортеці-замку до нині збереглись лиш руїни, однак, доволі величні.
Вціліла частина пoтужних мурів, які йдуть півколом від в’їзної башти, склeпіння житлових приміщень. У мурах, товщина яких сягає 2 м, є ряди бiйниць. Завершує споруду гарний аттик з глухою аркадою. В’їзна брaма має прямокутний портал, над яким сліди кам’яної таблиці. Зараз на ній майже нічого не розбереш, та ще на старих фотографіях можна вгледіти герб роду Гербуртів.
В’їзний коридор з подвір’я замку
Окрім гербу, тут ще був напис: «obrona nasha», і літери SHKL, що розшифровуються як Станіслав Гербурт, каштелян львівський. А ще нижче – стерті букви і дата 1614 рік – очевидно, це рік рeставрації замку Яном Щесним Гербуртом.
Свідчень, як насправді виглядав замок Гербуртів не збереглось. Найдавнішим зображенням твердині можна вважати гравюру Алозія Томашевського 1698 року. Однак, вона викликає певні сумніви щодо правдоподібності вигляду споруди.
Добромильський замок на гравюрі Алозія Томашевського 1698 року
На гравюрі Наполеона Орди cередини 19 ст. замок вже виглядає напівзрyйнованим. На усіх же старих фотографіях замок Гербуртів уже в рyїнах, які, щоправда, уже більш як сто років стоять без змін і подальших рyйнувань.
Монастир та замкова гора на літографії Наполеона Орди.
