Цікаві місця України – гроти, печерні монастирі, скельні міста

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Звіринецькі печери і Архангело-Михайлівський монастир (Київ)

Фото zvcaves.com.ua

Архангело-Михайлівський монастир – це чоловічий монастир Української Православної Церкви, заснований в 2009 році в Києві на скиті Звіренецьких печер.

У 1910 році була облаштована обитель на Звіринецьких печерах. За часів гонінь на Церкву, після перевороту більшовиків, скит поступово занепадав. Через тридцять років після заснування, скит був ліквідований, а його дослідження призупинено. Церковнослужителів вигнали, будівлю храму зруйнували, а майно розграбували. Печерний комплекс дуже довго був покинутий. Лише в дев’яностих роках було відновлено його релігійне і наукове вивчення.

Ченці Іонинського монастиря згодом відновили паломництва в Звіринецькі печери. У другій половині дев’яностих був відкритий підземний храм Архангела Михайла.

В його стінах пройшла перша Божа служба. Самі печери були перетворені в скит при Іонинській обителі. Будівельні роботи кам’яного низинного скиту були розпочаті в 2007 році. Монастир виконаний у візантійському архітектурному стилі.

Існує версія, що найдавніші печери на території Русі зовсім не печери Києво-Печерської Лаври,а саме Звіренецькі печери.

Відповідно до цієї теорії, Звіринецькі печери давніші і старші лаврських приблизно на п’ятдесят років. Потрапити в печери можна з вулиці Мічуріна або з боку Ботанічного саду.

Іллінський монастир (Антонієві печери) (Чернігів)

Фото womo.ua

У Чернігові в Болдиних горах розташований печерний комплекс, назва якого Антонієві печери. За словами археологів печери, мають чотири яруси. Згідно історичній довідці, в середньовіччі місцеві жителі використовували печери в якості притулку при набігах татар.

Якщо вірити переказам давним-давно в цих горах розміщувалися капища, на яких були встановлені ідоли язичницьких богів. Згідно Іпатіївському літопису А. Печерський викопав печеру і почав зводити монастир за прикладом православних скельних монастирів. Частина приміщень розташовувалася під землею включно з келіями для ченців. Близько печерного комплексу знаходиться наземна Іллінська церква.

Новоантонієві печери – це комплекс, до складу якого входять кілька підземних храмів і галерей. У стінах розташовані похоронні ніші. Довжина печер досягає двохсот метрів. На сьогоднішній день після ряду обвалів, печери складаються з трьох підземель, довжина найбільшого досягає п’ятдесяти метрів.

З шістдесятих років Антонієві печери – частина архітектурно-історичного заповідника.

Скельно-печерний монастир Бакота (Хмельницька область)

Фото tehnikweb.wordpress.com

У Хмельницькій області поруч з Кам’янець-Подільським є затоплене село, зветься воно Бакота.За словами археологів, колись уздовж берегів річки Дністер в цьому районі перебували святилища язичників. Також були знайдені кургани з масовим похованням жінок. Ці фактори свідчать, що ця місцевість з давніх часів була густо заселена. Згідно з літописом перша згадка про село була в 1024 році, а в середині тринадцятого століття місто вважалося політичним районом одного з князівств.

У 1360-х роках вже існував скельний чоловічий монастир. Його засновником став старець Антоній, все вірно, той самий засновник Києво-Печерської Лаври. Під час набігів татар, місцеві жителі і члени релігійної громади ховалися в монастирських печерах. В ході переговорів люди відмовилися виконувати головну умову ворогів і не відреклися від віри. В результаті, загарбники засипали вхід до печери і поховали там населення Бакоти.

З тридцятих років чотирнадцятого століття в монастирі не було ченців. Від одного з землетрусів вхід в печери був засипаний і знайдений лише у вісімнадцятому столітті археологом Володимиром Антоновичем. До кінця століття земля близько печер була освячена, і був зведений невеликий храм. У дев’яностих роках двадцятого століття печери знову постраждали від обвалу. Велика частина підземних споруд була знищена. Доступними для відвідування залишається всього кілька чернечих келій і фрагмент колишньої підземної церкви.

В наші дні Бакотою умовно називають території біля берегів Дністра і розташовані неподалік залишки чоловічого монастиря.

 

Печера Кришталева (Кривче)

Фото dobovo.com

Національний геологічний природний пам’ятник Кришталева печера розташована на околиці села Кривче в Тернопільській області. Згідно з легендою і книзі «Природна історія королівства Польського» печера була виявлена ченцем єзуїтського ордену Габріелем Жанжінським. Печеру досліджували більше століття. В результаті була створена карта порожнини землі.

Потрапити на екскурсію в печеру можна протягом цілого року. Гостям належить пройти маршрут більше двох кілометрів за півтори години. Відвідувачі пройдуть через коридори і невеликі зали. Печера названа Кришталевою через численні кристали білого гіпсу, кремового і рожево-бурштинового кольору, який покриває стіни.

Дальні печери (Київ)

Під комплексом Києво-Печерського монастиря розташовані Дальні печери. У них покояться сорок дев’ять канонізованих святих церкви. Підземні коридори по довжині свій досягають 293 метри. Засновника монастиря преподобного Феодосія було поховано саме в Дальніх печерах,але через деякий час тіло преподобного перепоховали в Успенському соборі.

Після захоплення ханом Батиєм Києва, тіло преподобного було надійно сховано, щоб уникнути осквернення. Місце куди переховали мощі преподобного Феодосія, зберігалося в таємниці, а згодом зовсім забулося. Історики припускають, що вони поховані в Дальніх печерах або під спудом Успенського храму.

Найдавнішою частиною печерного комплексу можна вважати Варязьку печеру. В кінці вісімдесятих минулого століття була відкрита келія преподобного. Близько келії розташоване найбільше спорудження печерного комплексу – Феодосівська церква. Приміщення збереглися в хорошому стані.

Сьогодні в Дальніх печерах розташовано три підземних храми: преподобного Феодосія, Різдва Христового та Благовіщення Пресвятої Богородиці. Спочатку церкви були невеликими, але з роками їх значно розширили. Плани церкви мають асиметричну форму. Приміщення, вимощені чавунними плитами прямокутної форми. Частина з них прикрашена простим орнаментом.

Китаївська пустинь

Фото elektraua.livejournal.com

У місцевості Китаєво в Київській області розташована Китаївська пустинь. Протягом сотень років це місце вважається одним з найпопулярніших серед паломників.

З кінця дев’ятнадцятого століття склався повноцінний гармонійний вигляд будівель і прилеглих до них територіях монастирського подвір’я, за формою він був шестикутним. До складу ансамблю входила зведена з цегли Троїцька церква, побудована С. Ковніром, висока дзвіниця, невеликий будинок настоятеля, братський корпус, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів, будинок для священнослужителів у віці (на два поверхи), келійні корпуси і цегляна огорожа і ворота. Через час на місці господарського двору діяв завод з виробництва свічок, і була прибудована церква Святого Серафима Саровського.

На території Китаєва відпочивали багато відомих українських діячів культури, серед яких М. Лисенко, Г. Скоровода, М. Грушевський.

У двадцяті роки минулого століття храми ансамблю продовжували діяти, але ченцям вони не належали. У келіях перебувала дитяча колонія, а деякі приміщення використовувалися в сільськогосподарських потребах. У дев’яності роки церква з келіями була передана УПЦ, незабаром відродилося монастирське життя. На території Китаївської пустині проходили археологічні розкопки. Печери були впорядковані, а храм освятили в ім’я Святого Досифея. Через пару років обитель отримала статус самостійного монастиря.

Печерний монастир в Розгірче

Фото volynpost.com

Біля села Розгірче (Львівська область) знаходиться Печерний монастир.

Це монастирський комплекс, розташований в печерах.

Цей об’єкт вважається зразком сакрального будівництва тринадцятого століття. Будівля монастиря розташована на пагорбі, неподалік від долини річки Опір.

Печери монастиря розташовувалися в два яруси. На першому (нижньому) знаходилися житлові приміщення, на другому (верхньому) храм. Сьогодні на місці церкви знаходиться невелика іконка, яка була встановлена вже в двохтисячних роках.

Храм можна розглядати як два простори: основна зона і вівтарна зона. Потрапити на другий поверх можна за допомогою сходин, які розташовані в кількох місцях. Спочатку печерний ансамбль був доповнений дерев’яним продовженням стіни у верхній частині скель. Крім основного скельного масиву є ще дві віддалені малі скелі.

Дістатися до печерного монастиря можна поїздом з міста Львова.

Автор Владислава Бушкевич, Ukraine is

Новини партнерів:

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР