Цитати великих українських письменників про любов та відносини, а також про особливості українського кохання, щоб в черговий раз довести милозвучність та красу нашої рідної мови!
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. (В. Сухомлинський)
Тяжко, тяжко в світі жить і нікого не любить (Т. Шевченко)
Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини (І. Франко)
Символом українського кохання завше була душа, точніше – серце, тіло ж, на відміну від культур деяких інших народів, ніколи не було ідолом обожнювання. Тому марними будуть наші намагання віднайти яку-небудь Венеру українську в скульптурних формах або серед численних малярських праць. (М. Томенко)
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю (Г. Сковорода)
Доки на світі будуть закохані, журитися нічого. (О. Гончар)
Кохання – це зойк крові, це бездумний, непереможний голод тіла, це наказ вічності, яка не допускає опору собі. Кохання саме себе пожирає, як вогонь, і коли задоволене, лишає по собі нудний, сірий попіл. (В. Винниченко)
Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всією душею, як оплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що поміж нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!.. Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла… Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред фото лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині… (Л. Українка)
Що таке кохання? Це казка, вичарована з життя, й життя, вчароване в казку. (О. Турянський)
