Як у Львові пам’ятник Івану Федорову відкривали

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Добре знайомий кожному львів’янину монумент першодрукареві на вулиці Підвальній, на нинішній день, є найстарішим пам’ятником старої частини Львова. Хоча з’явився він відносно недавно.

Відкрили його 26 листопада 1977 року на честь так званого «400-ліття книгодрукування на українських землях».

Задум увічнення пам’яті Івана Федорова вперше був озвучений у Львові повоєнного 1947 року, адже гостро стояла ідеологічна потреба підкреслити тривалість “стосунків українського та російського народів”…

Закладення меморіальної плити на честь появи першої друкованої книги у Москві, на місці давніх Ставропігійських друкарень у Львові. Фото 1964 року

Спочатку, рішенням 1958 року, виконком Львівської обласної ради депутатів трудящих обрав місцем спорудження пам’ятника сквер, розташований біля давнього Королівського арсеналу на вул. Підвальній. У 1974 році минало 400 років з часу появи першої друкованої Іваном Федоровим книги у Москві. Творча і наукова громадськість Львова внесла свої пропозиції щодо святкування цієї дати першому секретарю Львівського обкому КПУ В. Куцеволу.

Відкриття пам’ятника Івану Федорову. Фото 1977 року

Було запропоновано гучну програму : виставки у Львівському музеї українського мистецтва та в Львівському державному поліграфічному інституті імені Івана Федорова, наукова конференція, підготовку видань про Івана Федорова та книгодрукування… І знову постало питання монументу друкареві. Було встановлено навіть дату коли пам’ятник мав бути зведений – 1974 рік – чотирьохсота річниця появи першої друкованої книги на українських землях.

Лише після впорядкування скверу на вулиці Підвальній, між входом до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області місце спорудження пам’ятника було остаточно визначено. Від задуму до реалізації ідеї спорудження знадобилось 30 років!

1977 року львівські скульптори Валентин Борисенко та Валентин Подольський дістали замовлення на пам’ятник з Москви з умовою спорудити його за 2 місяці. За такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку. Доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря.

«Далебі пам’ятник був покликаний не стільки задовольнити естетичні уподобання, скільки через правильно висмикнуті з бурхливого потоку історії Львова факти легалізувати в очах галицької громадськості комуністичний режим з осередком у досі ментально чужій львів’янам Москві», — вважає публіцист та дослідник архітектури Павло Шубарт.

Площа із монументом першодрукаря. Фото 1988 року

Авторство архітектурного рішення належало архітектору Анатолію Консулову. В одній руці Іван Федоров тримає книгу, а рух другої руки символізує рух сіяча – сіяча знань.

1980-ті

До речі, посталий за кілька сторіч пам’ят­ник, стоїть якраз неподалік того місця, де працювали друкарські верстати Федоровича. Будівлі Ставропігійського братства, зокрема друкарня, були розташовані на місці нинішнього скверу, що сполучає вулиці Підвальну та Федорова. Фоном для нього є одна з найвідоміших сакральних споруд Львова — Домініканський собор, де в радянські часи був розташований Музей історії релігії та атеїзму (тепер — Музей історії релігії).

© photo-lviv.in.ua

Під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам’ятника та його композиційне рішення.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР