П’ятниця, Квітень 20

Сьогодні — Великдень: історія, традиції, прикмети та звичаї святкування

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Зима пропала, люта, зла —
Весна воскресла над полями,
Луги змережала квітками
І нам Великдень принесла.
(Роман Завадович)

Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Існує безліч повір’їв і застережень на Великдень. Дотримуючись їх, усе бажане здійснюється.

Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку.

Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:

“Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував”

Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.

Дохристиянська історія свята:

Після хрещення Русі — багато язичницьких традицій видозмінились, та були вплетені до найближчих християнських свят. Так сталось і з Великоднем, який святкується поряд із слов’янським важливим святом весняного рівнодення, яке влаштовується в честь остаточного пригоду весни та відродження природи. Багато традицій, які ми звикли вважати християнськими, існували на теренах України ще задовго до його прийняття.

Паска – це “сонячний” калач, який випікали у жертву сонячним божествам. Його вигляд за більш ніж тисячоліття, дещо набув змін, але все ж сама основа більше нагадує саме калач, а не християнську “паску”.

Писанки — які ми з дитинства звикли розмальовувати напередодні Великодня, також існували ще до хрещення русі. Найстаріша знайдена на території писанка, була намальована ще у ІХ столітті. І не дивно — адже у наших пращурів яйце завжди асоціювалось із сонцем та зародженням нового життя.

Що вже казати про величальні пісні, веснянки та гаївки, які були певним магічним закликом до весни та сонця! Більш сучасні весняні пісні містять у собі рядки про Воскресіння Христа та прославляння Бога, але раніше про це не було жодної згадки — у традиційних гаївках йдеться про нове життя, природу, весну, сонце.

Освячення кошика із “підношеннями” також не стало для українців новою традицією. Вони існували і раніше, як жертвоприношення богам. Навіть склад кошиків був той же, адже випічка, м’ясо, молочні продукти та хрін — все це складові щоденного раціону українців.

Обливаний понеділок, який йде одразу після Великодня — раніше був ритуалом очищення. Хлопці, обливаючи дівчат водою, бажали їм краси та міцного здоров’я.

І насправді добре, що зі встановленням християнства — на Великдень всі ці традиції перейняли, адже це не дало їм остаточно зникнути і ми маємо свою, унікальну історію із власними традиціями святкування.

За традицією, Великодню передує серйозна підготовка:

а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла

Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів.

б) Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем

У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино.

Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, гадати і скандалити.

в) Страсна п’ятниця – день розп’яття і смерті Ісуса

Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота, веселощі і пісні, кажуть: «хто пісні у Страсну П’ятницю співає – на Великдень сльози проллє».

Не можна брати у руки гострі і ріжучі предмети. Заборонено протикати землю залізом, тобто працювати на дачі – до біди. Згідно з повір’ям, білизна, випрана у цей день, покривається кров’ю. У п’ятницю дозволено лише пекти паски і хліб.

Воскресіння Христове

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку.

Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина та ін. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.

Деякі люди здійснюють паломництво до знаменитих храмів України. Послухати святкову службу та освятити продукти можна у чудовій Свято-Успенській Почаївській лаврі, навідатися до Києво-Печерської лаври або ж відправитися до золотоверхого Чернігова і відвідати Спасо-Преображенський собор або стародавню Катерининську церкву.

Святкування тривають тиждень, який називається Світлою великодньою седмицею, а кожен із днів носить назву світлого – світлий понеділок, світлий вівторок і т.д.

«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»

Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.

Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов’язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»… але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.

Традиції Великодня

Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — “Великий День”.

 

Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчко і промовляє:

— Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров’ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Щоб ми змагалися зростати духовно і виховували у такому ж дусі своїх дітей. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. “Христос воскрес!” — “Воістину воскрес!” — відповідають усі присутні за святковим столом.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.

У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих родичів, кропить свяченою водою зі словами: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував”. У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.

Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.

З Великоднем пов’язано безліч вірувань:

  1. Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками.
  2. На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.
  3. З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», то одужає навіть важко хвора людина.
  4. Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.
  5. Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними.
  6. На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.

Але існують і застереження:

  1. У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.
  2. Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.
  3. Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.
  4. Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.
  5. Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.

Їстівні символи Великодня

Після церкви повертаються додому, вмиваються і всідаються за стіл. Сніданок починають з освячених продуктів, кожен повинен з’їсти по яйцю і покуштувати інші принесені з церкви страви. Далі приступають до решти страв.

Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з великою різноманітністю страв. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски і сирні паски.

Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Крашанкам приписують цілющі властивості.

Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного.

Прикмети Великодня:

1. Якщо людина бачить світанок у Великодній ранок, то до неї в будинок постукає удача.

2. Хороший знак, коли в ніч Великодня приснився померлий родич. Провісник того, що в цьому році сім’я буде здорова.

3. Для молодої сім’ї в цей день почути зозулю, значить, в недалекому майбутньому очікувати збільшення родини. Якщо птицю почула незаміжня дівчина – бути сватанню та весіллі.

4. Коли в перший день Великодня погода морозна або дощ із громом, то врожай у цьому році буде хорошим.

5. Другий день свята супроводжується ясною погодою – літо пройде в дощах.

6. Якщо під час святкового богослужіння гасне свічка – на смуток, коли ж свічка протрималася до кінця служби та людина її сама загасила – до удачі.

7. На Великдень почути як стукає дятел – скоро обзавестися власним будинком.

8. Коли ніч Великодня проходить з яскравим зоряним небом – чекайте заморозків.

9. У сім’ї буде благополуччя, якщо господиня спекла пишний і гарний великодній хліб.

10. На Великдень небо похмуре – літо не буде теплим.

11. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

12. На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.

13. Якщо на пасхальному тижні ушибешься лікоть – милий згадав.

14. Якщо в щі впала муха – чекай побачення.

15. Якщо губи сверблять – не минути поцілунку.

16. Якщо брови стануть свербіти – побачишся з коханим.

У інших народів теж існували цікаві традиції святкування:

У Болгарії спеціально до Великодня виготовляють багато глиняних горщиків, у які вкладають думки про хороші побажання. А у святковий день щосили їх розбивають, кидаючи із верхніх поверхів будинків. Такий ритуал для них є своєрідною перемогою над злими силами. На дорозі потім валяється багато битих уламків, які всі охочі підбирають собі у якості щасливого талісману. А ще, щоб розмалювати писанки в них зовсім обмаль часу — це дозволено робити лише у Чистий четвер!

У Фінляндії Великдень також тісно пов’язаний із святкуванням приходу весни. Фіни горщики не розбивають, а саджають в них жито чи траву незадовго до свята. Якщо на Великдень з’являться перші паростки — значить весна прийшла. Та принесла з собою тепло і щастя.

У Шведів, наприклад, символом Великодня є не яйце, а курча. Мабуть це ще один наслідок вічної суперечки, що ж з’явилось першим!

А також, практично кожна християнська країна Європи, має свою особливу великодню випічку, яка відрізняється від усіх інших. (тут можна статтю, що на напишу з рецептами цієї випічки).

Світлого вам Великодня!

За матеріалами Українські традицїіВсвіті


Підписуйтеся на наш канал в Telegram та спільноту в Facebook
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР