Вівторок, Червень 18

5 міських площ, про які не знають навіть львів’яни

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Підписуйтеся на наш канал в Telegram та сторінку в Instagram

У Львові станом на 18 грудня 2013 року налічується понад 30 площ (як стверджує Вікіпедія). Більшість із них відомі львів’янам. Найперше, звісно ж, площа Ринок, чи великі площі: Галицька, Двірцева, Катедральна, а також найменша у місті – Вічева та інші. Але є й такі, про існування чи назви яких мешканці не здогадуються, навіть, якщо проходять цими площами щодня. Сьогодні добірка із 5 таких площ. Про це розповідає Фотографії Старого Львова.

Площа Звенигородська

Площа Звенигородська. Одна з найменших площ міста Львова, що розташована в найстарішій частині міста між вулицями Мосяжною, Сніжною і Рибною. Колись площа мала назву Марії Сніжної, бо пору стоїть старовинний костел з оригінальною посвятою Матері Божої. Перейменували площу у 1950 році на честь колишньої столиці Звенигородського князівства (тепер село Звенигород Пустомитівського району). Забудована площа у стилі класицизму та має сквер.

Площа Кринична. На Підзамчі, перед відомим домом Шульців, колись була вулиця, що вела до Високого Замку й називалася бічною Першою. У 1869-1870 рр. її перетнули колії залізничної станції. З 1871 року вуличку назвали Студенною від студні-криниці, яка тут стояла. Зараз про криницю нагадує фонтан з лебедями, який стоїть посеред площі у невеликому сквері. У 1943-1944 роках вулиця називалася Підзамче-Вокзальною, а з 1946 року – Криничною.

Площа Кринична (фото https://www.032.ua)

За радянських часів на площі до 80-х років містилася Автостанція № 2, яку потім перенесли на кільце Хмельницького і Липинського.

В рамках проекту «Ревіталізація Підзамча», що реалізувався Інститутом міста (Львів) та Інститутом розвитку міста (Краків) в рамках Комплексної стратегії розвитку Львова у 2013 року площу було оновлено.

Площа Вишиваного

Площа Вишиваного. З’єднує вулиці Тютюнників та Кубійовича. Раніше, від 1936 року, площа мала назву Крука, на честь учасника українсько-польської війни 1918-1919 років, у часі німецької окупації називалася Людвіг Зандпляц, на честь учасника німецького студентського руху Карла Людвіга Занда (1795-1820), а у совєцькі часи, від 1945 року, називалася – Площа Патріотів.

Сучасну назву на честь Василя Вишиваного, принца з австрійської династії Габсбургів, котрий очолював загони Українських Січових Стрільців, що воювали на боці Австро-Угорщини, площа отримала у 1993 році.

Площа Олекси Гасина

Площа Гасина. Розташована на перетині вулиць Коперника та Стефаника поруч з науковою бібліотекою. Раніше ця територія ніяк не називалася, але 30 травня 2013 року на сесії Львівскої міської ради їй присвоїли назву площа Олекси Гасина. Площу найменували з метою вшанування пам’яті видатного українського військово-політичного діяча, полковника УПА Олекси Гасина.

Колись тут стояла колона з Матір’ю Божою . Точна дата її створення невідома, однак дослідники припускають, що вона постала на цьому місці ще за існування костелу Кармеліток Босих, який було зруйновано наприкінці XVIII ст. В перші роки після Другої Світової війни скульптуру Богородиці було знищено радянською владою.

 

Колона з Богоматір’ю перед закладом Оссолінських. Фото 1920-х рр.

У 1970 році на розі вулиць Стефаника і Коперника на честь сторіччя від дня народження В. Лєніна спорудили погруддя вождеві світового пролетаріату, яке не простояло і декількох років – його демонтували через непрезентабельний вигляд, особливо під час дощу, коли струмені води спотворювали обличчя вождя.

У колекції Романа Метельського зберігається цікаве фото: поруч наукової бібліотеки ім. В.Стефаника розміщена скульптура радянського воїна. Проте, не можемо знайти про неї інформації. Можливо читачі Фотографій Старого Львова допоможуть з ідентифікацією пам’ятника? Будемо вдячні за інформацію.

Скульптура радянського солдату біля Наукової бібліотеки ім.В. Стефаника (з колекції Романа Метельського)

Поруч площі, на наріжнику будинку за адресою Коперника, 21 вміщено меморіальну дошку на честь Олекси Гасина, котрий загинув на цьому місці від рук енкаведистів 31 січня 1949 року. Скульптор таблиці – І.Самотос, архітектор – В. Каменщик. Відкрили дошку у 1999 році.

У серпні 2015 року Благодійний фонд імені Кузьми Скрябіна та Львівська міська рада оголосили бліц-конкурс на проект облаштування інтерактивного громадського простору «Місце щасливих людей», який мав з’явитися у Львові на площі Олекси Гасина. Його мали створити пам’яті Андрія Кузьменка, лідера групи «Скрябін». Переможцем конкурсу став дніпровський дизайнер Валерій Кузнєцов.

Площа Олекси Гасина

Згідно з проектом, простір охоплюватиме кілька груп та зон, які матимуть різні функції: зону сцени, групи лавок, водні арт-об’єкти «Течії», пішохідну зону, зону схилу із місцями для сидінь, зону огороження побутових відходів, зону паркування велосипедів, зону арт-об’єкту «Нерв», урни, арт-об’єкти з дерева та металу, які символізуватимуть діяльність Андрія Кузьменка, підсвічені дерева.

Простір планували облаштувати ще у 2017-2018 рр., проте, як бачимо роботи ще не почалися.

Площа князя Святослава. Фото 2015 року

Площа Князя Святослава. Розташована між вулицями Ярослава Мудрого, Олени Степанівни та Морозенка. Сучасна назва площі існує з 1993 року, а до того вона мала назви: площею Юзефа Бема – у 1885 році (на честь польського полководця і будівничого); Де Віттепляц – під час німецької окупації (на честь будівничого Домініканського костелу у Львові та військового коменданта Кам’янця-Подільського Яна де Вітте); площа Ярослава Мудрого – з 1946 року.

Колишній автовокзал на пл. Князя Святослава стояв ще у 2008 році

Посередині площі колись були лазні та невелика торговиця. Тут навіть мали намір відродити Святоюрські ярмарки. А за радянських часів, у 50-70-х рр. ХХ ст. тут був розміщений автовокзал міжміського сполучення. Забудована площа у стилях класицизму та сецесії.

Автор: Софія ЛЕГІН / photo-lviv.in.ua

Новини партнерів:
Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР