3 червня 1527 — розпочалась Велика пожежа Львова, що знищила всю готичну забудову міста

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Пожежа у Львові 1527 року — одна з найбільших пожеж, яка знищила майже все місто і його готичну забудову. Пожежа 1527 року була останньою значною пожежею, під час якої згоріла практично вся дерев’яна забудова Львова. Вона сприяла кардинальній перебудові міста розпочалась.

Об 11 вечора, 3 червня того року, загорілася броварня (пивоварня). Вітер швидко розніс вогонь на висушені літньою спекою дахи. Полум’я охопило Пекарську, Краківську, Вірменську, Замкову, Шевську та Галицьку вулиці. Вигорів не тільки центр міста, а й передмістя — Підзамче, Знесіння та інші.

На другий день Львів перетворився на суцільне згарище. Згоріло майже усе місто. Вціліли лише обпалені вогнем Ратуша, Вірменська церква, стіни Кафедрального собору, монастир францисканців та міські вежі. Готичний Львів, що був схожий на центри сучасних Таллінна або Гданська, згорів дотла.

Кількість жертв пожежі невідома. Однак, точно відомо, що більша частина жителів врятувалась – браму, яку закривали для захисту від нападів, вчасно відчинили та дали людям втекти з охопленого полум’ям міста.

Зникли практично всі зразки готичної архітектури, що були побудовані протягом XIV—XV століть. На відновлення міста пішло чимало часу і зусиль не тільки міської влади і городян, але й королівського уряду Польщі.

Готичний Львів, який був схожий на центри сучасних Таллінна або Гданська, згорів дотла. Зникли практично всі зразки готичної архітектури, які були побудовані протягом XIV—XV століть. Протягом відносно короткого часу, місто було відбудовано в новому, ренесансному стилі. Опісля цієї пожежі почалося будівництво переважно кам’яного Львова.

Вціліли кілька будинків: Ратуша, Вірменська церква, стіни кафедрального собору й крите черепицею помешкання Івана Боротьби.

Очевидець писав у “Меморіалі про пожежу нашого міста”:

«Тисяча п’ятсот двадцять сьомого року в понеділок після свята Вознесення Господнього, о двадцять третій годині, несподівано з броваря дому якогось-то Григорія Солтиса з Клепарова, що стояв напроти монастиря францисканців, на вулиці Пекарів, яка лежала поруч, вибухла величезна й раптова пожежа. Вистрибуючи неначе навальний вихор, розділений у двох напрямах…

Власне через навальність цієї пожежі, у зв’язку з тим, що вона майже все місто затьмарила чорною кіптявою, сам вогонь розповсюдився раптово й несподівано на всі частини міста, так що жодна не змогла врятуватися, і, що найважливіше, якщо б міські брами, зачинені в той час для того, щоб затримати народ для оборони, не були своєчасно відчинені, то без сумніву, велика кількість людей загинула б від самого вогню, коли ця пожежа так шаленіла й усе більше і більше посилювалася, військові метальні знаряддя і гармати чи вогнепальна зброя, що переховувалися були в міських вежах, заряджені порохом і кулями, вибухли на великий пострах народу та з небезпекою для нього і видали страшенний гук на подобу грому. 

Сучасні дослідники ставлять під сумнів масштаби лиха, описані в цьому документі. “Мотиви такої відвертої необ’єктивності шукати нескладно, адже після згаданої пожежі місто на 20 років було звільнене від податку в державну скарбницю”, – пише архітектор Роман Могитич у статті “Яким був стольний Львів?”

Цікавий факт: у Львові створили настільну рольову гру «Leopolis 1527: відродження з попелу», яка має за мету відбудувати місто Львів, що згоріло під час цієї пожежі.

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР