Понеділок, Вересень 18

5 кінних монументів Львова

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Кінних монументів в Україні є досить багато. Верхи на коні чи поруч із ним зображено багато відомих українців та легендарних постатей. Сьогодні мова піде про 5 таких скульптурних композицій Львова.

Юрій Змієборець. Робота Іоана Георга Пінзеля

1. Фігура святого Юрія Змієборця на аттику фасаду собору Св. Юра.

Собор Святого Юра – багатовікова резиденція греко-католицьких архієпископів та патріархів. Більшість фахівців вважають собор Святого Юра – найкращим бароковим храмом Львова, вершиною барокового мистецтва столиці Галичини.

Будувався собор протягом двадцяти років (1744-1764 рр.). Ініціатором будівництва був греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький. Керував будівництвом архітектор Бернард Меретин. Головний творець собору, архітектор Бернард Меретин помер у 1759 році. Добудовувати храм доручили архітектору та скульптору німецького походження Клеменсу Фесінгеру.

Архикатедральний собор Святоого Юра у Львові

Собор освятили у 1764 році, але оздоблювальні роботи тривали ще вісім років. На фасаді храму розміщена скульптурна композиція «Юрій-змієборець». Автором роботи є відомий львівський скульптор, майстер експресивної пластики Йоган Пінзель, роботи котрого вважають кращим зразком західноукраїнської барокової скульптури ХVІІІ століття

2. Пам’ятник Яну ІІІ Собєському.

В серпні 1888 року президент Львова Едмунт Мохнацький від імені міської ради замовив скульптору Тадеушу Барону виконання монументу на честь польського короля Яна ІІІ Собєського, а у 1893 році рада міста уклала з скульптором договір на виготовлення пам’ятника.

Монумент передбачалося відкрити у 1896 році, до двохсотріччя від дня смерті короля. Проте роботи затримувалися і лише у 1897 р. Тадеуш Баронч у своїй віденській майстерні завершив працю на скульптурою.

Пам’ятник Яну ІІІ Собеському. Тепер знаходиться у польському Гданську. Фото А. Ленкевича.

Відкрили пам’ятник 20 листопада 1898 р. Затримка з церемонією урочистого відкриття сталася через жалобу в Австро-угорській імперії за цісаревою Єлизаветою, вбитою 10 вересня 1898 р.

Після відкриття монументу заговорили про підвищення його постаменту . У 1911 р. було розроблено план підвищення п’єдесталу на 1,25 м. У 1920-1930-х рр. його використовували як трибуну.

Після приходу до Львова радянської влади, через схожість пам’ятника Яну ІІІ Собєському з київським монументом Богдану Хмельницькому його хотіли переробити на пам’ятник козацькому гетьману. Для цього достатньо було змінити лише написи на п’єдесталі.

Пам’ятник королю Яну III Собеському у Гданську

Але влада Польщі неодноразово прохала радянську владу про передачу їй польських пам’ятників, що містилися у Львові. У березні 1949 р. Міністерство зовнішніх справ УРСР остаточно вирішило задовольнити прохання про передачу монументу Яну ІІІ Собєському Польщі. Головною причиною стало те, що він був несумісним з пам’ятником Лєніну, який будувався в той час.

У березні 1950 р. пам’ятник Яну ІІІ Соєському було перевезено до Варшави, а в 1965 р. до Ґданська, де він стоїть до сьогодні.

3. Пам’ятник «Правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов’язків».

На площі Генерала Григоренка, поруч з будинком Міністерства внутрішніх справ України, 22 серпня 1999 року було встановленого пам’ятник «Правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов’язків». Іншу назва – пам’ятник Святому Юрію Змієборцю.

Пам’ятник Св. Юрію Змієборцю у Львові на площі Григоренка

Працювали над створенням монументу архітектор Олександр Ярема, скульптори Андрій та Володимир Сухорські. В основі роботи митців – символічна постать Св. Юрія Змієборця на коні, що не випадково, оскільки цей свтий з давніх-давен вважається покровителем усіх воїнів-захисників.

4. Пам’ятник Данилу Галицькому

Увічнена у бронзі постать засновника міста Львова, сина творця Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславовича, відомого політичного діяча і полководця, князя із королівською короною Данила Галицького прикрашає одну з найдавніших площ Львова – Галицьку від жовтня 2001 року.


Його авторами є скульптори Василь Ярич і Роман Романович, архітектор Ярема Чурилик. Пам’ятник являє собою бронзову фігуру Данила Галицького на коні, що підноситься на гранітному постаменті, який прикрашає барельєф корони. Загальна висота монумента 10 метрів.

5. Пам’ятник ветеринару.

29 серпня 2016 р. на території Львівського національного університету ветеринарної медицини ім. Степана Гжицького відкрили перший український пам’ятник ветеринарному лікарю.

Пам’ятник ветеринару

Авторами пам’ятника є львівський скульптор Юліан Савко та архітектор Іван Тимчишин. Композиція має три основних елементи: кінь, як пацієнт, поруч стоїть ветеринарний лікар і подає йому ліки у чаші. Пам’ятник є даниною вдячності всім ветеринарним лікарям, які від 1784 року працювали у Львові і лікували своїх пацієнтів.

Кінь. Йоганн Шімзер. Арсенал Сенявських. Вул. Бібліотечна, 2

Також, фігури коней у Львові можна побачити: на фасаді готель «Жорж» (рельєф «Св. Юрій Змієборець»), на фасаді будинку по вул. Горської (рельєф, на якому зображено Тадеуша Косцюшку на коні), на будинку арсеналу Сенявських по вул. Бібліотечній, 2 (фігура лежачого коня), а з правої сторони головної брами палацу Семенських-Левицьких, в’їзд до стаєнь маєтку прикрашають голови коней.

Джерело: Софія ЛЕГІН для Фотографії Старого Львова

Поширити:

ЗАЛИШИТИ  КОМЕНТАР