Вулиця Тарнавського без сумніву одна з найкрасивіших вулиць Львова, особливо восени. Це одна із багатьох вулиць, однак якщо прийти сюди ближче до вечора, коли сонце вже починає рухатися в напрямку горизонту, можна відчути післясмак, який лишає ця частина міста – Снопків.
Вулиця Тарнавського, прокладена в 1907 році та названа на честь великого коронного гетьмана Яна Тарновського, в радянський час носила ім’я російського фельдмаршала Михаїла Кутузова.
Це друга у Львові вулиця за кількістю архітектурних пам’яток – 42 її будинки є пам’ятками архітектури місцевого значення.
У різні часи тут мешкали поети Ігор та Ірина Калинці, львівський журналіст Олександр Кривенко, журналіст Матвій Ганапольський. Горішня частина вулиці має переважно малоповерхову забудову. Деякі вілли зберегли первісний вигляд з часів побудови.
Деякі були ретельно відновлені власниками. Як, наприклад, ось цей цікавий безіменний провулок, який є однією з найвужчих і найкоротших вуличок Львова.
Завершує горішню частину вулиці Тарнавського кам’яниця №72 з вишуканими вежами-еркерами, у якій колись мешкав начальник розвідки Львівської округи Армії Крайової Мєчислав Бородей.
Одразу за цією будівлею починається крутий спуск до нижньої частини вулиці, що є її другою унікальною особливістю.
«Зиґзаґ» донизу
Прямий довгий спуск до вул. Зеленої. Фото: gorgany.com
