У Львові планують оновити простір під Глинянською брамою на території комплексу бернардинського монастиря. Як повідомила в коментарі Tvoemisto.tv очільниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко, рів, що імітує оборонну споруду, планують залити водою, а на пішохідному просторі мають поліпшити умови для пішоходів.
«Ми в 2012 році проводили міжнародний конкурс на впорядкування місць навколо Бернандирів, там було кілька цікавих ідей, які ми хочемо реалізувати. Рів залишиться, але його перетворять на дуже плаский фонтан. Також там забезпечать доступ для людей з обмеженими можливостями», – сказала вона.
За її словами, місто передбачило кошти на проект. Якщо його зроблять швидко і в бюджеті залишаться гроші, то простір можуть облаштувати і до кінця цього року. Розробкою проекту займається фірма «Рутенія», яка розробляла проект реконструкції площі Митної.
Площа Митна після реконструкції © Юрій Цимбалюк
У коментарі Tvoemisto.tv директорка фірми Ольга Криворучко зазначила, що на території простору також заплановано додати озеленення.
«Там залишиться прохід, місток та вали. Єдине, що зміниться, – рів, який зараз є пустий, наповнять водою. Там оновлять місця для сидіння, озеленення та освітлення. Також зміниться мощення», – сказала вона.
Візуалізація: Ольга Криворучко / tvoemisto.tv
Станом на квітень 2018 © Юля Венчур
Вартість робіт у фірмі обіцяють оприлюднити після закінчення підготовки проекту та підрахунку кошторису.
Львів 1950-х ,пл. Радянська (пл. Митна). Фото Гриць Совків
Довідка: Глинянська брама є частиною стародавніх фортифікаційних споруд у Львові, що найбільш добре збереглася. Цільне оборонне укріплення складається з високої кам’яно-цегляної стіни, по центру якої розмістилася вежа з арочним прорізом і воротами, які служили входом у місто. Перед стіною був викопаний рів для додаткового захисту від ворогів.
Глинянська брама існувала на цьому місці з XVII століття. Вежа над воротами була добудована декількома століттями пізніше – в 1618 році – за проектом інженера Ф. Гетканта. Загальний стиль Глинянської брами можна охарактеризувати як пізній ренесанс з контрастним поєднанням могутності і витонченості.
У 1976-1977 роках була проведена масштабна реконструкція, головними архітекторами якої стали А. Новаківський і К. Присяжний. Після цього були відновлені дерев’яні галереї, які розташувалися на протилежному боці від головної брами. У комплексі зі спорудами Бернардинського монастиря Глинянська брама і стіна створюють замкнутий трикутний простір.
