У Луцьку відкрили нову кав’ярню «Старе місто», де працюють люди з синдромом Дауна. Помогти у відкритті допомогли їхні батьки.
Як пише видання ВолиньPost, кав’ярню «Старе місто» у 2018-му році відкрили двоє ветеранів АТО/ООС, проте в листопаді минулого року заклад закрився. Тепер зусиллями об’єднання батьків дітей із синдромом Дауна цей заклад знову відкрився, уже як соціальний.
За словами членкині об’єднання Олени Мельник, на ідею відкриття такого закладу їх наштовхнув приклад західних країн на кшталт США та сусідньої Польщі, де люди із синдромом Дауна мають змогу працювати, з чим поки що виникають складнощі в Україні: синові Олени не вдавалося знайти роботу, незважаючи на здобутий фах фотографа.
У новому «Старому місті» баристами працюють 20-річний Андрій Мельник та 18-річний Валентин Новосад. Згодом, якщо заклад буде успішним, туди планують запросити працювати й інших людей із синдромом Дауна.
«Сьогодні жоден підприємець не готовий взяти на роботу людину з інвалідністю і створювати їй умови. А ми вже — батьки — більш тонко до цього підходимо, і розуміємо, що мусимо це зробити, щоб вони могли скористатися своїм правом на працю», — говорить мати Валентина, Лариса Новосад.
Фото: Громадське радіо
У перший день роботи кав’ярні хлопці працювали під наглядом волонтерів — професійних барист, які на день закрили власний заклад, щоб допомогти Андрію та Валентину опанувати свій новий фах.
«Поки триває процес навчання. Сьогодні вони варять каву під наглядом досвідченої баристи, і згодом дуже хочуть виконувати ці обов’язки», — зазначає Олена Мельник.
Надалі допомагати працювати хлопцям із синдромом Дауна будуть студенти Волинського коледжу Національного університету харчових технологій, де зараз навчається Валентин.
Лариса Новосад додає, що рік тому її син уже працював баристою в рамках проекту «Один день на роботі»: «Йому там настільки сподобалося, що він працював повний [робочий] день, хоча для людей з інвалідністю передбачено лише чотири години».
Тепер матері Валентина та Андрія сподіваються, що лучани підтримають їхню ініціативу, заходячи до них на каву з тістечком.
